Ви тут: Головна Про Факультет Новини Події

Події

VІІ Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «УКРАЇНСЬКА МИНУВШИНА: ДЖЕРЕЛА, ПОСТАТІ, ЯВИЩА» 2018

30 травня 2018 р. на Історико-філологічному факультеті за сприяння кафедри історії України відбулася VІІ Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «УКРАЇНСЬКА МИНУВШИНА: ДЖЕРЕЛА, ПОСТАТІ, ЯВИЩА».

Студенти 8 факультетів та Інститутів вищих навчальних закладів України надіслали 38 доповідей для виступів. Зокрема, студенти Факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки у Луцьку, історики Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника» у Івано-Франківську, Історичний факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка, Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка спеціальності «Дизайн» і «Видавнича справа і редагування», Факультету права та міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка спеціальності «Країнознавство», «Право», «Міжнародна інформація» та Історико-філософський факультет Київського університету імені Бориса Грінченка, а також наукові співробітники Національної історичної бібліотеки України.

Із вітальним словом до учасників конференції звернулась завідувач кафедри історії України Історико-філологічного факультету Київського університету імені Бориса Грінченка доктор історичних наук, професор Оксана Олексіївна Салата. Модератором конференції була кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Історико-філологічного факультету Київського університету імені Бориса Грінченка Ольга Олексіївна Тарасенко.

На пленарному засіданні, яке було присвячене сторіччю проголошення Української Народної Республіки, із доповідями виступили Кудлай Олександра Борисівна, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії Української революції (1917-1921 рр.) Інституту історії України НАН України «Проголошення УНР та утворення незалежної Української держави: шлях від ІІІ до ІV Універсалу УЦР» та Олександр Іванович Бонь, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Історико-філологічного факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Перше захоплення Києва більшовиками: документальні свідчення».

Першу секцію, присвячену питанням історії і культури України, модерувала Ольга Сергіївна Мусіяченко, Голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених Київського університету імені Бориса Грінченка, викладач циклової комісії суспільних дисциплін і правознавства Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка.

На першій секції із змістовними доповідями виступили: Самчинська Анна, студентка 2 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Кераміка черняхівської культури на території Середнього Подніпров’я», Івашко Яна, студентка 2 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Імперська політика щодо римо-католицьких та уніатських церков у Правобережжі Україні після повстання 1830–1831 рр.», Гайсенюк Марія, студентка 2 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Формування образу Тимчасового уряду на сторінках газети «Киевлянин» у період лютневої революції 1917 р.», Чус Владислав, студент 3 курсу Університетського коледжу спеціальності «Видавнича справа і редагування» Київського університету імені Бориса Грінченка, Ковальчук Михайло, студент 2 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Знищення української інтелігенції в урочищі Сандармох», Ситник Данііл, студент 4 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Передумови, причини та процес утворення 14-ї гренадерської дивізії Ваффен-СС «Галичина», Толочко Сергій, студент 4 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка «Трішки про «Київ-1500», Омельченко Євгенія, студентка 4 курсу спеціальності «Дизайн» Університетського коледжу

Другу секцію, присвячену краєзнавчим дослідженням в історії України, модерувала Гайсенюк Марія, Голова Наукового товариства студентів Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, студентка 2 курсу. У другій секції виступили Волошінська Ніна Олександрівна, завідувач сектору історичного краєзнавства науково-методичного відділу Національної історичної бібліотеки України із доповіддю «Інформаційні ресурси Національної історичної бібліотеки України на допомогу краєзнавцю-досліднику» та Чеховська Інна Володимирівна, головний бібліограф науково-методичного відділу Національної історичної бібліотеки України із доповіддю «Путівник по краєзнавчих ресурсах ОУНБ України на сайті Національної історичної бібліотеки України на допомогу краєзнавцю-досліднику», а також Захарчук Ірина, студентка 4 курсу Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка із доповіддю «Доля окремих українців в окупованому Старокостянтинові».

Щиро вдячні всім учасникам конференції. До нових зустрічей у 2019 р.

 

VІII ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «КИЇВ І КИЯНИ У МУЛЬТИКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ: ПІДСУМКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ІСТОРИКО-УРБАНІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»

II ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«КИЇВ І КИЯНИ У МУЛЬТИКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ:

ПІДСУМКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ІСТОРИКО-УРБАНІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»

23 травня 2018 року в рамках Фестивалю науки в Історико-філософському факультеті Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася II Всеукраїнська науково-практична конференція «Київ і кияни у мультикультурному просторі України: підсумки і перспективи історико-урбаністичних досліджень»

Участь у конференції взяли провідні науковці України та м. Києва.

З вітальним словом виступила декан Історико-філософського факультету Александрова Олена Станіславівна.

З доповідями на пленарному засіданні конференції виступили:Гирич Ігор Борисович, завідувач відділу джерелознавства нової історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАНУ, доктор історичних наук(тема: «Чи потрібна в києві деколонізація та дерусифікція міського інтелектуального простору?»); Товстоляк Надія Миколаївна, доцент кафедри історії України та правознавства Криворізького державного педагогічного університету, кандидат історичних наук, доцент (тема: «Сторінками київського життя родини Тарновських») Цеунов Ігор Андрійович, провідний архівіст Наукового архіву Інституту археології НАН України; Черкаська Дар’я Володимирівна, докторант Центру археології Стаффордширського університету (Сток-он-Трент, Великобританія), кандидат історичних наук (тема: «FOYERRADICAL» ХВ. Вовка:до питання взаємовідносин інтелектуалів і влади у російській імперії»).З доповідями також виступили вчені кафедри історії України та всесвітньої історії.

Після пленарного засідання конференції відбулося засідання двох дискусійних панелей: «Джерелознавчі здобутки міської історії», «Біографістика та національно-культурні розвідки у контексті міської історії».

Учасники заходу взяли участь у дискусіях, під час яких було запропоновано декілька перспективних наукових проектів.

Матеріали конференції будуть опубліковані у науковому фаховому журналі «Київські історичні студії».

Наукова конференція "Київські філософські студії - 2018"

 

«Київські філософські студії-2018»

17-18 травня 2018 року у Київському університеті імені Бориса Грінченка (КУБГ) відбулася Наукова конференція «Київські філософські студії». Співорганізаторами заходу стали Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України та Молодіжна асоціація релігієзнавців.

У роботі конференції взяли участь науковці Києва і Варшави, Запоріжжя і Полтави, Миколаєва і Кривого Рогу, Вінниці й Житомира, Слов’янська і Мелітополя, Переяслав-Хмельницького та Ірпеня, і навіть шотландського міста Глазго. Про своє бажання виступити на конференції заявили 120 філософів, істориків, політологів, соціологів, у тому числі: 29 докторів наук, професорів, 30 кандидатів наук, доцентів, 5 старших викладачів і наукових співробітників без ступеня, 20 аспірантів, 12 магістрантів, 24 студенти бакалаврату.

Відкрила конференцію декан Історико-філософського факультету КУБГ, д. філос. н., проф. Александрова О.С. У своїй вітальній промові вона побажала плідної роботи учасникам студій та звернула увагу на наявність серед них як досвідчених філософів, так і початківців – студентів і аспірантів, які роблять лише перші кроки в науці. У такий спосіб, відзначила вона, забезпечується естафета поколінь, транслюються наукові традиції.

Пленарне засідання, за задумом організаторів, складалося з трьох сесій-панелей, кожна з яких була присвячена одному з пріоритетних напрямків досліджень. Так, перша сесія мала назву «Метафізика міста». І глибоко символічним є факт, що «Київські філософські студії» розпочалися з доповіді д. філос. н., професора Ковальчук Н.Д. «Київ як символ святості». Доповідач аргументовано продемонструвала концентрацію святості в Києві, відкрила приховані культурні смисли духовного простору міста, проводячи паралелі між Києвом та Єрусалимом. Змістовне продовження проблематики філософії міста відбулося в обговоренні, в якому взяли участь д. філос. н., професор кафедри філософії КУБГ Пасько Я.І., аспірантка Донецького національного університету імені Василя Стуса Гуржи К.Л., магістрантка спеціальності «Філософія» КУБГ Іванова О.О., аспірант кафедри філософії КУБГ Чеснокова В.І. Кожен з них знайшов власні аспекти загальної урбаністичної проблематики.

Друга пленарна сесія «Формування компетентностей фахівців засобами філософії» була присвячена актуальному питанню навчання філософії у середній школі. З доповіддю «Філософія та філософування у Новій українській школі» виступила к. філос. н., доцент кафедри філософії Факультету філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, доц. Адаменко Н.Б. Тему розвинула к. філос. н., ст. наук. співр. відділу суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України Кришмарел В.Ю. Про методичні напрацювання грінченківців щодо формування у студентів філософських компетентностей розповідала к. філос. н., керівник Центру критичного мислення Історико-філософського факультету КУБГ доц. Бондар Т.І. А магістрантка спеціальності «Філософія» КУБГ Курбонова Н.Ф. повідомила про досвід навчання філософії у приватній школі «Афіна».

Третя пленарна сесія була присвячена соціально-філософським аспектам гуманітарної безпеки. Про концепт «гібридна війна» та висновки колективного дослідження, подані в україно-польській монографії «Гібридна війна: in verbo et in praxi», розповів д. філос. н., завідувач кафедри філософії КУБГ, проф. Додонов Р.О. Він презентував вказане видання та відрекомендував авторський колектив, члени доповіли про результати своїх теоретичних пошуків. До складу цього колективу увійшли д. філос. н., професор Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди проф. Базалук О.О.;д. філос. н., директор навчально-наукового Інституту гуманітарних наук Університету державної фіскальної служби України проф. Мандрагеля В.А.; д. філос. н., професор кафедри філософії КУБГ проф. Додонова В.І.;к. соц. наук, доцент Університету Єврорегіональної економіки імені Альчіде де Гаспері в Йозефові (Варшава, Польща) Новікова К.; к. філос. н., докторант кафедри філософії Донецького національного університету імені Василя Стуса доц. Колінько М.В.; кандидати філософських наук Білецький В.В., Ковальський Г.Є., Халіков Р.Х., Штоквиш О.А. та інші дослідники.

Після перерви конференція продовжила свою роботу в секціях.

Перша секція «Історико-філософська класика: рецепції та інтерпретації» (керівники – д. філос. н., професор кафедри філософії КУБГ, доц. Шепетяк О.М. і к. філос. н., доцент кафедри філософії КУБГ Брижник В.М.) об’єднала істориків філософії.

Друга, найчисельніша секція «Соціокультурні парадигми сучасності» (керівники – д. філос. н., професор кафедри філософії КУБГ, проф. Додонова В.І. і к. філос. н., доцент кафедри філософії КУБГ, доц. Овсянкіна Л.А.) аналізувала сучасний стан соціуму засобами соціальної філософії.

В третій секції (керівники – к. філос. н., доцент кафедри філософії КУБГ, доц. Хрипко С.А. і к. і. н., доцент кафедри філософії КУБГ, доц. Купрій Т.Г.) обговорювали «Актуальні проблеми філософії культури, етики та естетики».

Четверта секція «Буття релігії в українському соціумі» (керівники – д. філос. н., професор кафедри філософії КУБГ, проф. Ломачинська І.М. і к. філос. н., доцент кафедри філософії КУБГ Титаренко В.В.) зібрала релігієзнавців.

П’ята секція (керівники – д. філос. н., професор кафедри філософії КУБГ, проф. Горбань О.В., і к. філос. н., доцент кафедри філософії КУБГ Мартич Р.В.) мала назву «Філософія освіти та сучасний освітологічний дискурс».

Нарешті, у шостій секції (керівники – д. політ. н., доцент кафедри філософії КУБГ, доц. Панасюк Л.В. і к. політ. н., доцент кафедри філософії КУБГ, доц. Супруненко А.П.) висвітлювалися «Фундаментальні та прикладні виміри політичної науки».

За даними Оргкомітету «Київських філософських студій-2018», кількість доповідачів у секціях розподілилася наступним чином:

1212

18 травня 2018 року «Київські філософські студії» продовжили свою роботу в форматі круглих столів. Так, зокрема, один з них був ініційований Молодіжною асоціацією релігієзнавців (МАР) і мав назву «Релігія в сучасній культурі». Модератором засідання був к. філос. н., президент МАР Халіков Р.Х. Учасники «круглого столу» обговорили повідомлення аспірантки кафедри філософії Донецького національного університету імені Василя Стуса Гуржи К.Л. «Міф міста в контексті іконічного повороту в гуманітарній науці», к. філос. н., докторанта кафедри культурології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Кисельова О.С. «Релігія в публічній сфері і три шляхи її релігієзнавчого осмислення». Старший науковий співробітник відділу філософії та історії релігії Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, к. філос. н. Титаренко В.В. презентувала свою монографію «Від пророцтв у релігії до прогнозування в релігієзнавстві». Президент МАР Халіков Р.Х. виступив з повідомленням «Нова релігійність і контрсекулярна ідеологія».

Підводячи підсумки роботи конференції, слід вказати на високий теоретичний рівень доповідей професорів, доцентів, аспірантів, студентів. Секції та «круглі столи» стали майданчиками апробації індивідуальних філософських пошуків, що є особливо важливим для молодих дослідників напередодні захисту магістерських дисертацій та бакалаврських робіт. На секціях відбувалася жвава дискусія в обговоренні практично кожного виступу. Конференція наочно продемонструвала свою життєздатність, і її організатори сподіваються, що цьогорічні філософські студії стануть початком нової традиції Історико-філософського факультету.

Наприкінці наведемо декілька характерних відгуків гостей:

Ксенія Панькова (кандидат соціологічних наук, м. Київ): «Під час роботи конференції панувала тепла, творча атмосфера доброзичливості й щирості, яка сприяє плідному обговоренню теоретичних питань. Відчувається демократичний дух академічної установи без статусної прірви між викладачами й студентами. У центрі уваги знаходилася не посада чи регалії, а істина, критерієм оцінки доповідачів – рівень їх філософської культури. Саме так і має бути».

Олег Кисельов (докторант, м. Київ): «Я перший раз в стінах грінченківського університету, вражає матеріальна база, обладнання аудиторій оргтехнікою, в таких умовах хочеться працювати. Сподіваюся повернутися наступного року, запрошуйте».

Олександра Бібік (аспірантка, м. Вінниця): «Мене приємно здивувала якість доповідей. Нещодавно була на Днях науки філософського факультету Київського університету імені Тараса Шевченка, так деякі виступи були на порядок вище, аніж ті, що лунали там».

Катерина Горбенко (аспірантка, м. Слов’янськ): «Конференція проведена на високому організаційному рівні, починаючи від зустрічі та розселення гостей, реєстрації учасників – і завершуючи друком програми, електронної збірки з текстами доповідей та повідомлень».  

З програмою конференції та текстами доповідей і повідомлень можна ознайомитися за посиланнями:

Програма Наукової конференції «Київські філософські студії-2018».

Київські філософські студії [Текст] : Матеріали наукової конференції (м. Київ, 17-18 травня 2018 р.) : тези доповідей.

 

День вишиванки

     З нагоди Дня вишиванки 17 травня у Київському університеті імені Бориса Грінченка відбувся студентсько-викладацький флешмоб, до якого долучився й історико-філософський факультет. У флешмобі взяли участь сотні прихильників української культури. 

 

Видання М. Будзар та Є. Ковальова втрапило до Топ-10 Всеукраїнського Бібліотечного "Біографічного рейтингу - 2017"

     Видання "Я маю намір з моїх листів до тебе зробити свій журнал...": листи Григорія Ґалаґана до дружини, упорядниками якого є викладачі історико-філософського факультету Марина Михайлівна Будзар та  Євгеній Аркадійович Ковальоввтрапило до Топ-10 Всеукраїнського бібліотечного «Біографічного рейтингу – 2017», започаткованого Інститутом біографічних досліджень НБУВ.

     «Засадничі принципи», Експерти, «Довгі списки» Рейтингу доступні за посиланням: http://ecopsy.com.ua/rating/rating.php

     Opera Знімок 2018-05-21 084854 ecopsy.com.ua

     Будемо раді бачити Вас на підбитті підсумків Рейтингу 22 травня 2018 р. о 14.00 в центральному корпусі НБУВ (м. Деміївська).

     Також Ви можете долучитися до обговоренні результатів Рейтингу на «Книжковому Арсеналі» (1 червня, об 11.00).

 

З усіма питаннями звертайтеся до модератора Рейтингу:

Наталя Марченко – 067 233 07 52; np_marchenko@ukr.net.

З повагою

Організатори.

Круглий стіл за міжнародною участю «Українська діаспора: досвід і перспективи взаємодії»

 

16 травня на Історико-філософському факультеті Київського університету імені Бориса Грінченка був проведений круглий стіл «Українська діаспора: досвід і перспективи взаємодії», організований Центром дослідження історії української еміграції та діаспори, що був створений у 2017 р. на кафедрі історії України. Захід відбувся за участі українських та іноземних (з Білорусі та Чехії) науковців, аналітиків, громадських діячів. У ході роботи круглого столу обговорювались актуальні питання, присвячені організації та діяльності центрів української діаспори та їх взаємозв’язок із Батьківщиною; проблемам дослідження та популяризації культурної спадщини української еміграції та діаспори, а також напрямкам роботи емігрантських та діаспорних організацій в історичній ретроспективі та на сучасному етапі.

У роботі круглого столу, окрім членів кафедри історії України – співробітників Центру дослідження історії української еміграції та діаспори, взяли участь: доктор наук, керівник Інституту східноєвропейських досліджень Філософського факультету Карлового університету в Празі – Марек Пжегода; член-кореспондент НАН України, завідувач відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор – Степан Віднянський; завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор – Марина Палієнко; завідувач відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Наукової бібліотеки імені В.І.Вернадського, доктор історичних наук – Тетяна Антонюк; аналітики – Роман Кабачій (спеціаліст з історії україно-польських відносин у ХХ ст.) та Оксана Рудовіч із Білорусі (досліджує проблему самоідентифікації в середовищі українських та білоруських діаспор на сучасному етапі), а також представники Музею української діаспори, Науково-дослідного інституту українознавства та інших наукових та освітніх установ України.

          Зокрема, директор Центрального державного архіву зарубіжної україніки – Ірина Мага, відзначила, що даний круглий стіл стане чудовою нагодою та новим «дискусійним полем» для обговорення та вирішення актуальних питань, пов’язаних з дослідження історії та, навіть, сучасності українських емігрантських та діаспорних осередків.

 

 

 

 

 

Практичне заняття «Кулінарні традиції країн Сходу»

 

15 травня 2018 р. одні з остатніх занять з курсу «Середньовічна і ранньомодерна історія Сходу» були присвячені кулінарним традиціям країн Сходу. Заняття проводилося у теоретично-практичному вимірі. Студенти розповідали про зародження та формування кулінарних особливостей в країнах Сходу. Про традиції ведичної кухні розповів Ректор Київської духовної академії свідомості Крішни в Україні Абгінандана дас. Після теоретичної частини, відбулася дегустація страв, які готували самі студенти. Також гості пригощали студентів своїми традиційними стравами та подарували набір книг про історію їхньої релігійної громади для бібліотеки університету.

       

 

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про Факультет Новини Події