Ви тут: Головна Про Факультет Новини Події

Події

Готується до друку довідник для студентів Київського університету імені Бориса Грінченка «2017. Миті історії: особи й події»

Готується до друку довідник для студентів Київського університету імені Бориса Грінченка «2017. Миті історії: особи й події» Автори-упорядники М.М. Будзар, С.В. Виноградов, О.Л. Іванюк, О.О Салата.

Навчальний посібник є частиною методичного забезпечення викладання навчального курсу «Українські студії». Він має форму довідника, в якому матеріали подано за календарним принципом. Основну увагу приділено ключовим подіям і окремим особам які залишили помітний слід в історії України. Матеріал який включено до видання репрезентує різні сфери життєдіяльності соціуму - науку, політику, державотворення, просвітництво мистецтво. Кожна стаття подана у такий спосіб, щоб поєднати стислі біографічні відомості про людину з аналізом її творчого доробку.

Відвідання Історико-меморіального музею Михайла Грушевського

 

 

27вересня 2017 р,  студенти історики 4 курсу Історико-філософського факультету разом із к.і.н., доцентом кафедри історії України, науковим керівником Студентського історичного гуртка «Енігма», Тарасенко О.О., відвідали Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського - меморіальний музей українського історика та політичного діяча Михайла Грушевського, розташований у меморіальному будинку родини Грушевських міста Києва (вул. Паньківська. 9).

Кожен українець знає ім’я Михайла Грушевського. Більшість уявляє його державотворцем, і мало хто, як друга, вчителя, люблячого сина, чоловіка і ніжного турботливого батька. Але не кожному випала щаслива нагода побувати в гостинній оселі академіка, поринути в його наукову «лабораторію», світ уподобань, відчути неповторну ауру великої дружньої родини.

На двох поверхах Музею представлено меморіальну та історичну частини експозиції. Основу формування колекцій Музею склали рідні Михайла Грушевського, яких музейні працівники зуміли знайти у Києві, Львові, Стрию та США. В експозиції Музею представлені меблі, побутові речі, особисті документи, рукописи, найповніше в Україні зібрання творів Михайла Грушевського та видань за його редакцією; листи історика та його рідних, книги з бібліотеки зі штампами вченого та дарчими написами відомих науковців. Іконографічна колекція включає понад 500 фотодокументів, з них -  оригінальних світлини М. Грушевського періоду 1876-1931 років.

 

Екскурсія до Києво-Печерської лаври.

      Для розвитку естетичних поглядів, які необхідні філософам задля формування власного світогляду в подальшій роботі, протягом курсу «Естетика» ми намагаємось ознайомлюватись з наочним втіленням категорії естетичного та поняття краси зокрема. 25 вересня 2017 року ми побували у Києво-Печерській лаврі, яка має не лише велике релігійне, а й неперевершене культурне значення. Не дарма у 1990 році Лавра була внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ансамбль споруд, представлений там, має стиль українського бароко. 
      Ансамбль ніби описує життєвий шлях Богородиці – від її дивовижного народження до Успіння. Кожна церква та кожен собор на території Лаври має окрему неповторну форму побудови, яка символізує ту чи іншу визначну подію в житті Богородиці. У печерах – верхніх та нижніх – поховані постаті історичні та легендарні. До прикладу, в Антонієвих печерах, знаходяться мощі того, хто був названий святим Іллєю з Мурома. Чи не той це Ілля Муромець, про якого складали колись билини? 
На території Лаври проходять виставки, знаходяться на постійній основі музеї. Музей книги зберігає безліч раритетів, які є неперевершеною культурною спадщиною України і не тільки. В музеї мініатюр можна побачити втілення шаленого таланту відтворювати речі у дивовижно малому масштабі – чого лишень коштує підкована блоха. А музей коштовностей України зберігає витвори ювелірного мистецтва від доби бронзи і до початку ХХ століття. 
З території Лаври відкривається неперевершений вид на Дніпро та на частину Києва. Тиша, свіже повітря та троянди, що вирощені у лаврських садах та квітниках, спонукають до рефлексії та пошуку внутрішньої гармонії. Відвідати місце, що настільки втілює в собі поняття краси як гармонійності та наповненості космічними ідеями корисно для кожного, а для філософа зокрема, адже такий досвід – ще одна цеглинка у побудову власного світосприйняття. 

Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю «Українська історична наука в сучасному інформаційному і освітньому просторі»

 

22-23 вересня 2017 р. відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Українська історична наука в сучасному інформаційному і освітньому просторі», організована і проведена спільно з Інститутом історії України НАН України, Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя та Уманським державним університетом імені Павла Тичини.Конференція присвячена теоретичним і методологічним орієнтирам сучасної української історіографії, проблемам взаємодії академічної науки й історичної пам’яті в інформаційному суспільстві, академічній та університетській історичній науці: проблемам взаємодії та інтеграції.

Наукова спільнота, що брала у участь у конференції працювала протягом двох днів. 22 вересня 2017 р. у Київському університеті імені Бориса Грінченка  відбулися пленарні засідання та секції. 23 вересня 2017 р. у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя проведено круглий стіл з викладачами та студентами університету з теми «Проблеми взаємодії академічної науки й історичної пам’яті в інформаційному суспільстві». Під час круглого столу відбулася активна наукова дискусія, де було розглянуто важливі питання впровадження досягнень історичної науки в освітній простір середньої загальноосвітньої та вищої школи.

У конференції брали участь 54 науковці з усієї України (з них 26 докторів наук), серед яких науковці факультету «Артес Лібералес» Варшавського університету  (Республіка Польща), Українського вільного університету (Мюнхен, Німеччина); представники провідних наукових установ та вищих навчальних закладів: Інституту історії України НАН України, Інституту Всесвітньої історії НАН України, Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво», Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, Харківської державної академії культури, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Запорізького національного університету, Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної науки та ін.

Конференція відбулася у форматі двох пленарних засідань та секцій. Під час пленарних засідань вчені виступили з цікавими актуальними для історичної науки темами, відбулася презентація досліджень науковців-учасників конференції.

У Ніжині учасники відвідали музейний комплекс університету та Будинок-музей Марії Заньковецької.

          Результати презентованих учасниками конференції наукових досліджень будуть опубліковані у колективній монографії.

 

Відкриті лекції професорів Варшавського університету

 

21 вересня 2017 р. запрошуємо відвідати лекції «Комбатанти та репресовані особи Польщі» доктора Яна Станіслава Цєхановського та «Між славою і ганьбою. Доля польських військових в облозі Сарагоси (1808 – 1809) в літературі, кінематографії та історії» доктора Крістіни Гонзалес Гайзан Варшавського університету.

  Ян Станіслав Цєхановський – доктор наук гуманістичних факультету «Артес Лібералес» Варшавського університету від 2005 р. Стипендіат Фонду Науки Польщі (2003, 2004), Комітету Наукових Досліджень (2002 – 2003), Фонду ім. Стефана Баторія та урядових програм Польщі та Іспанії. Протягом 2010 – 2016 рр. – очільник Управління до справ комбатантів та репресованих осіб Польщі.

 Крістіна Гонзалес Гайзан – доктор наук гуманістичних від 2003 р., захистила дисертацію в Університеті Ла-Ріоха в Логрьоно (Іспанія). 2003 р. лауреат нагороди Фонду ім. Хорхе Хуана, а 2010 р. – нагорода Інституту Фердинанда Католицького. Доктор Крістіна Гонзалес Гайзан – один з промоторів польсько-іспанської наукової співпраці істориків останніх десяти років.

 

Лекції стосувались актуальних питань історичної пам’яті та викликали жвавий інтерес у студентів. Крім того, окремий інтерес аудиторії викликало питання українсько-польського історичного діалогу.

 

Збори трудового колективу 21 вересня 2017 р.

     21 вересня 2017 р. на Історико-філософському факультеті відбулися Збори трудового колективу.

За результатами таємного голосування Зборів трудового колективу діяльність декана Факультету Александрової Олени Станіславівни за 2016 – 2017 навчальний рік вважати задовільною.

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про Факультет Новини Події