Ви тут: Головна Про Факультет Новини Події

Події

Uniwersytet Warszawski

 

Звіт

Лауреата Нагороди імені І.Виговського

завідувача кафедри всесвітньої історії Історико-філософського факультету

Київського університету імені Бориса Грінченка

док. іст. наук, проф. Ігоря Срібняка

(стаж: Uniwersytet Warszawski,

серпень-вересень 2018 рр.)

 

Науково-дослідна діяльність:

Науково-пошукова робота в Архіві актів нових, Центральному військовому архіві, Національній бібліотеці та Бібліотеці Варшавського університету.

Підготовлено та передано до друку 9 статей:

Działalność narodowo-organizacyjna Związku Wyzwolenia Ukrainy w oboziejeńców armii cesarskiej Rastatt w Niemcach (1915-1918) // Wschodnioznawstwo. – Wrocław, 2018. – № 26.

На захисті інтересів вояцтва (військово-фахова та громадська діяльність Миколи Шаповала у таборах інтернованих Військ УНР у Польщі, 1921 – квітень 1923 рр.) // OdarmiikomputowejdonarodowejV. StudiaofiarowaneprofesorowiWaldemarowiRezmerowiw 70-tą rocznicę urodzin. Toruń, 2018.

Білорус з українським світоглядом (формування національної ідентичності невідомого автора віршованого щоденника у таборі полонених українців Раштат, 1915-1917 рр.) // Białoruskie Zeszyty Historyczne. – Białystok, 2018. – № 50.

Інтернована Армія УНР в Польщі (1921-1924 рр.): «блиск і злидні» історіографічного доробку польських та українських істориків за останню чверть століття // Nad Wіsłą і Dnіeprem. Polska і Ukraіna w przestrzenі europejskiej – przeszłość і teraźnіejszość. Zbiór prac naukowych dedykowanych profesorowie G.Nadtoke w60-tą rocznicę urodzin. – Toruń-Kijów: Consortium scientifico-éducatif international Lucien Febvre, 2018. – T.2. (в друці).

Табір інтернованих вояків армії УНР в Александрові, Польща навесні-влітку 1921 р. (за матеріалами ЦДАВО України) // Схід. – К., 2018. – № 4(156).

«Всі ми живемо надією, що вернемо на Вкраїну…» (становище інтернованих вояків-українців у таборі Александрів Куявський, Польща, взимку 1920-1921 рр.) // Сумська старовина. – Суми, 2018. – № LІІ.

Крадіж найціннішого… (або як архівні зібрання Української Бібліотеки імені Симона Петлюри опинились у Москві) // Уманська старовина. – Умань, 2018. – Вип.5.

Створення та діяльність Електротехнічної школи у таборі інтернованих Військ УНР Каліш, Польща (1921-1922 рр.) // Емінак: науковий щоквартальник. – Київ-Миколаїв, 2018. – № 3(23). – Т.2.

«Несемо ми хрест… в терновім вінку колючих дротів…» (інтерновані вояки-українці в таборі Стшалково, Польща у 1922-1923 рр.) //Київські історичні студії: науковий журнал / Київ. ун-т ім. Б.Грінченка; ред. кол. В.О.Щербак та ін. – К., 2018. – № 1(6).

 

Редакційна діяльність:

Редагування польсько-українсько-білоруської збірки наукових праць Nad Wіsłą і Dnіeprem. Polska і Ukraіna w przestrzenі europejskiej – przeszłość і teraźnіejszość..

 

Публікаційна активність:

Стаття в SKOPUS (у співавторстві):

Палиенко М., Срибняк И. Дмитрий Бантыш-Каменский (1788-1850): портрет историка в контексте эпохи // Rusin: InternationalHistoricalJournal. – Chisinau (Moldova), 2018. – Vol.52. – Issue 2. – S.221-237. (DOI:10.17223/18572685/52/16) http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24163

За сприяння StudiumuEuropyWschodniejопубліковано:

Монографія:

Sribniak I. Encyklopedia jeniectwa: ukraiński Aleksandrów. – Warszawa-Paryż: Międzynarodowykonsorciumnaukowo-edukacyjnyim.LucienaFebvra, 2018. – 88 s. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24208

Статті:

1. Срібняк І. Санітарно-епідеміологічний стан табору інтернованих вояків-українців Александрів (Польща), грудень 1920 – липень 1921 рр. // ScienceRise: ScientificJournal. – 2018. – Vol.7(48). – S.15-18. (DOI: 10.15587/2313-8416.2018.140133) http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24160

2. Срібняк І. «Не гнийте в бараках, творіть життя тут, на цьому маленькому місті, огородженому дротами…» повсякдення інтернованих вояків-українців у Александрові (Польща) у висвітленні таборової періодики, 1921 р. // Європейські історичні студії: науковий журнал. – К., 2018. – № 10. – С.217-252. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24180

3. Срібняк І. Генеральний штаб армії УНР (специфіка діяльності в умовах інтернування у таборах Польщі, 1921-1924 рр.) // ScienceRise: ScientificJournal. – 2018. – Vol.8(49). – S.10-13. (DOI: 10.15587/2313-8416.2018.141072) http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24184

 

Звіт декана ІФФ за 2017-2018 н.р.

     Змістовний та цікавий звіт декана Історико-філософського факультету Олени Станіславівни Александрової сьогодні був представлений на зборах трудового колективу Історико-філософського факультету. Живе й конструктивне обговорення досягнень та перпектив роботи команди факультету створило позитивну атмосферу офіційного заходу. Дякуємо ректору Київського університету імені Бориса Грінченка Віктору Олександровичу Огнев'юку за пропозиції та корисні настанови до подальшої роботи колективу ІФФ!


#ДопитливихDay

      Представили Київський університет імені Бориса Грінченка та спеціальності Історико-філософського факультету на #ДопитливихDay в ТРЦ "Караван" . Як стати істориком, археологом, політологом або філософом розповідали потенційним абітурієнтам викладачі ІФФ.
#ДопитливихDay - проект спрямований на сприяння інформуванню молоді щодо можливостей отримання сучасної освіти! У заході взяли участь близько 3 тисяч відвідувачів ТРЦ "Караван".

Всеукраїнська наукова конференція «Історичні джерела в українському інформаційному й освітньому просторі: верифікація, інтерпретація та циркуляція»

 

20 вересня 2018 р. на Історико-філософському факультеті Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Історичні джерела в українському інформаційному й освітньому просторі: верифікація, інтерпретація та циркуляція», у якій взяли участь провідні науковці Інституту історії України НАН України,  інших академічних установ та вищих навчальних закладів України.
 
Під час обговорення виступів було порушено питання про відсутність концепції історичної освіти, що ускладнює дотримання принципу об’єктивності та історизму в історичних дослідженнях. Важливою проблемою, на думку, більшості вчених, стало формування нових міфів в умовах прозорості наукових досліджень та доступу до інформації учнів загальноосвітніх навчальних закладів та студентів.
 
У дискусії взяли участь студенти та магістри Історико-філософського факультету, які показали значні розбіжності у викладанні історії у школі та вищих навчальних закладах України.

 

Вплив російської гібридної агресії на свідомість населення Донбасу (Інтерв'ю з Додоновим Р.О.)

     19 вересня завідувач кафедри філософії Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, Додонов Роман Олександрович дає інтерв'ю сайту новин depo.ua

     "Вплив російської гібридної агресії на свідомість населення Донбасу"

 

 

«Україна як перехрестя сільськогосподарського розселення в Євразії»

         30 серпня 2018 року НДЛ археології історико-філософського факеультету приймала учасників міжнародного семінару, присвяченого підсумкам наукового дослідницького проекту, присвяченого вивченню історії хліборобства Єврації.

         Над дослідницьким проектом під назвою "Археоботанічне дослідження відбитків культурних рослин на неолітико-хальколітичній та енеолітичній кераміці Правобережної України за методом Replica-SEM" упродовж трьох років працювали дослідники з України (вчені з Інституту археології НАН України і Київського університету імені Бориса Грінченка) та Японії (університет Мейдзі, Токіо).

         Головною метою проекту боло віднайдення відбитків культурних рослин на керамічних виробах та рештках обмазки будівель з колекцій, зібраних українськими археологами під час розкопок, починаючи з 40-50-х років ХХ ст. Ці колекції зберігаються у наукових фондах Інституту археології. Було задіяно і матеріали з розкопок НДЛ археології, проведених у 2016-2018 рр.

         Технології для зняття відбитків рослин та їх подальшого вивчення запропонували японські дослідники. Керівник проекту з боку університету Мейдзі, доктор Ейко Ендо, кілька разів приїздила з помічниками до Києва для проведення пошукових робіт. Тут вона знайшла помічників і в НДЛ археології — лаборанта Тетяну Бондаренко та м.н.с. Марію Відейко, які не лише допомогали в пошуках відбитків, але й успішно опанували методику зняття відбитків з давньої кераміки (у спілкуванні та роботі допомогло відмінне знання англійської мови), зокрема із розкопок трипільських поселень Коломійців Яр та Майданецьке.

         Особливу увагу приділено пошукам відбитків проса. Адже його батьківщиною вважається Східна Азія. Однак час і шляхи поширення проса у Європу і досі лишаються загадкою. В останні роки для пошуків відповідей на неї здійснено декілька міжнародних проектів. Таким чином НДЛ археології долучилася і до вирішення цього актуального наукового питання. Нажаль, поки що просо було виявлено лише в одному місці — в університетьській їдальні, де його використовують при приготуванні супа та голубців (між іншим, ця сторона української кухні була високо оцінена усіма гостями).

         Під час роботи переглянуто понад 20000 фрагментів посуду, з яких знать понад 350 відбитків різних рослин, в тому числі культурних. Їх подальше вивчення та відтворення з використанням скануючого мікроскопу в лабораторії університету Мейдзі дало змогу дізнатися чимало нового про асортимент не лише культурних рослин, але й супутньої їм флори, з якої мали справу мешканці поселень давніх хліборобів 7000-4000 років тому. Отож надії на ефективність та перспективність методу Replica-SEM виявилися цілком виправданими. Завдяки співпраці отримано нову та важливу інформацію про господарство давніх хліборобів на теренах України

         Для підведення підсумків проекту на семінар до Києва приї хали не лише учасники пректу з Японії, але і відомі палеоботаніки з Литви, Німеччини, які також працювали і працюють над матеріалами з України. Учасників семінару привітали проректор з наукової роботи, доктор Наталія Вінникова та декан історико-філософського факультету, доктор Олена Александрова. Вступне слово виголосила Галина Пашкевич, доктор біологічних наук, яка вже кілька десятиліть досліджує палеоботанічні матеріали в Україні.

         Відбувся досить плідний обмін результатами досліджень. Д-р Гідре Мотузайте-Матузевичуйте (Інститут історії Литви Вільнюського університету) давно працює над темою поширення хліборобства у Євразії, зокрема в Україні. Вона співпрацює з українськими археологами, визначаючи палеоботанічні знахідки з розкопок.

         Д-р Вібке Кірлейс (унівеситет М.Кіль) вже кілька років працює з українськими матеріалами, в тому числі із спільних розкопок на трипільскому протомісті біля с. Майданецького. При вивченні обмазки жител було використано томографію, що дало змогу визначити не лише кількість рослинних домішок у будівельних матеріалах, але й виявити фітоліти — кам'янілі рештки деяких рослин.

         Дослідниця також оприлюднила свіжу інформацію про датування решток проса, виявленого свого часу на поселеннях бронзового віку та в еллінських містах на території України. Це чи не найдавніші знахідки цього злаку в наших краях, датовані близько 3200-2600 років тому.

         Отримали слово на семінарі і працівники НДЛ археології, які поділилися результатами власних досліджень Зокрема, Марія Відейко у своїй доповіді привернула увагу до перспектив пошуку відбитків рослин на... будівельних матеріалах з поселень трипільскої культури, наголосивши на необхіжності збирати подібні знахідки для вивчення їх палеоботаніками. У НДЛ археології вже створено цілу колекцію з понад ста таких зразків, частина знахідок опублікована і достуупна для подальшого вивчення. Важливим також є досвід співпраці, який надав змогу дослідити зразки із розкопок українських дослідників за допомогою найсучасніших технологій, доступних колегам з Японії та Німеччини.

         Програма була досить напруженою, адже упродовж дня роботи семінару виголошено 12 доповідей. Однак знайшовся час і на запитання, і на дискусію. Усі буди згодні на тому, що результати досліджень є важливими, цікавими. Наприкінці відбулося обговорення структури та змісту публікації результатів досліджень у міжнародних виданнях, отже попереду на співробітників НДЛ ще чекає чимало цікавої та корисної роботи.

Михайло Відейко

зав. НДЛ археології

історико-філософського факультету

Київського університету імені Бориса Грінченка

 

      Програма семінару

1

 

Учасники семінару у приміщенні НДЛ археології історико-філософського факультету

 

Виступ на семінарі м.н.с.. НДЛ археології Марії Відейко

 

Співробітники НДЛ археології під час пошуків відбитків рослин на кераміці з розкопок трипільських поселень

 

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про Факультет Новини Події