Ви тут: Головна Про Факультет Новини Події

Події

Відбулися вибори Голови Наукового товариства

       13 листопада відбулися вибори Голови Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Історико-флософського факультету. За результатами голосування перемогу одержав Денис Хохлов! Вітаємо Дениса із обранням на відповідальну посаду та бажаємо успіхів у роботі! Зичимо натхнення та реалізації усіх задумів!

hohlov

Стартував VIІ Всеукраїнський студентський турнір з історії

      У Київському університеті імені Бориса Грінченка стартував VIІ Всеукраїнський турнір з історії! Цього року у змаганнях беруть участь 135 студентів у складі 44 команд, які представляють заклади вищої освіти майже з усіх областей України! До складу жюрі долучились 38 науковців-істориків. Під час урочистого відкриття заходу з вітальними словами виступили: проректор з наукової роботи Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор Наталія Миколаївна Віннікова, декан історико-філософського факультету, доктор філософських наук, професор Олена Станіславівна Александрова, завідувач кафедри історії України, доктор історичних наук, професор Оксана Олексіївна Салата, директор Департаменту у сфері вищої, фахової передвищої освіти і освіти дорослих Державної служби якості освіти, доктор історичних наук, професор Юрій Васильович Телячий, голова журі VII Всеукраїнського турніру з історії, професор кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Запорізького національного університету, кандидат історичних наук, професор Олександр Рашидович Давлєтов , ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, кандидат історичних наук, доцент Олександр Григорович Самойленко, голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Історико-філософського факультету Марія Гейсенюк! Бажаємо учасникам успіхів та натхнення!

ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА і УКРАЇНА (до 100-ліття її завершення)

ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА і УКРАЇНА

(до 100-ліття її завершення)

Перша світова війна кардинально змінили хід світової історії, закарбувавшись у свідомості значної частини людства як масштабами воєнних дій на фронтах, так і обсягами руйнувань всієї інфраструктури на теренах більшості країн «старої» Європи. Війна «постукала» у вікно ледь не кожного європейця – чи то призовом на службу до лав армій, чи то патріотичною риторикою урядів протиборчих держав, чи то різного роду обмеженнями військового часу.

Вже в перші місяці війна проявила себе у в інший – драматичний спосіб, коли родини мобілізованих до війська почали отримувати повідомлення про поранення та каліцтва вояків, взяття їх в полон, а то й про їх загибель. Загальні цифри загиблих у Першій світовій війні вражають – понад 9,3 млн. вояків з армій різних країн, а також ще понад 6,8 млн. з числа цивільного населення. Ще майже 23 млн. осіб з числа вояцтва та мирного населення отримали поранення різного ступеня важкості.

Особливо несприятливо війна позначилась на долі українців, які були змушені воювати за інтереси чужих їм імперій (Російської та Австро-Угорської), перебуваючи у лавах протиборчих армій. Попри те, що до складу цих армій були мобілізовані мільйони українців, імперські уряди звинувачували їх у нелояльності, вдаючись до переслідувань та репресій, які набули масового характеру на галицьких землях. Особливо у цьому відзначилась царська армія, яка після тимчасового захоплення Галичини у вересні 1914 р. вдалась до цілковитого «нищення всяких ознак українського національного життя [...] просто з дивовижним завзяттям і жорстокістю» (цит. за: Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє-минуле (1914-1920). – Мюнхен,1969. – С.22, 25).

Таке ставлення росіян до України остаточно переконали свідомих українців у необхідності рішучої боротьби проти Російської імперії. Ці переконання зміцнювали й подальші військові невдачі царської Росії у двобої з німецькою та австрійською арміями, які стали потужним каталізатором боротьби емігрантів-українців за відродження нації, за утворення незалежної української держави. Протягом війни у німецькому та австрійському полоні перебувало близько 2,5 млн. солдатів та офіцерів російської армії, десятки і сотні тисяч були поранені або загинули на фронтах війни.

Як це не парадоксально, війна витворила для України цілком нові політичні можливості для активізації боротьби за відновлення національної державності, даючи можливість привернути до цих питань увагу широких кіл європейської громадськості та тісно пов’язати їх з міжнародною політикою. Лише кінцева поразка Російської імперії могла створити реальний шанс для національного самовизначення України та повної її державно-політичної самореалізації. Наслідком цих сподівань стало створення 4 серпня 1914 р. у Львові Союзу визволення України (СВУ), провід якого обстоював думку про те, що єдиним захистом для Європи перед агресією Росії може бути самостійна українська держава, і що її створення необхідно для встановлення політичної рівноваги для подальшого мирного розвитку цього континенту.

Задля цього Союз вдався до проведення потужної інформаційно-пропагандистської кампанію через засновані ним же періодичні видання та публікацію перекладних статей з україноцентричної політичної та історичної тематики. Разом з тим, заходами СВУ в Німеччині та Австро-Угорщині була проведена й українізація чотирьох таборів полонених російської армії (Раштат, Вецляр, Зальцведель, Фрайштадт), та розпочато роботу культурно-просвітницького та національно-організаційного змісту. Її наслідком стала формування українських громад в таборах, члени яких взяли діяльну участь у збройному захисті УНР від більшовицької навали у 1918-1920 рр., увійшовши до складу «синьожупанних» і «сірожупанних» українських збройних формацій.

Ще однієї безперечною заслугою українських таборових громад стало вшанування пам’яті тих полонених вояків-українців, які внаслідок отриманих поранень померли в таборах та були поховані у німецькій та австрійській землях. На їх честь на деяких міських цвинтарях були збудовані пам’ятники, кошти для спорудження яких вносили самі ж полонені українців з тих мізерних сум, які вони отримували, тяжко працюючи на копальнях, заводах, фермах. Так, зокрема, вчинили таборові громади Раштату і Вецляру – і ці пам’ятники залишаються одинокими зримими константами вшанування пам’яті як про наших померлих земляків, так і взагалі про український «слід» у Першій світовій війні як на німецькій, так і на українській землі.

Ігор Срібняк

1

3   

2   

 

ІІ Київський (міський) турнір юних істориків

        30 жовтня відбулося чотири гри ІІ Київського (міського) турніру юних істориків, у якому взяли участь учні загальноосвітніх навчальних закладів міста Києва. Дискусії, що виникали під час ігор були цікавими та насиченими. Незважаючи на те, що учасники досить молоді, знання, які вони показали свідчать про великий інтерес молоді до історичної науки. Вітаємо переможців та учасників турніру. Дякуємо учителів шкіл за співпрацю.

IMG 20181031 115459192 HDR IMG 20181031 115522942 

IMG 20181031 115529384 HDR IMG 20181031 115541960

Відвідання виставки "Свобода VS Імперії"

     У четвер 25.10.2018 року студенти 3 курсу спеціальності історія відвідали виставку "Свобода VS Імперії" в Музеї Ханенків. Виставка присвячена Великій французькій революції дала зможу краще познайомитись з історією цієї епохи. А представлені експонати краще осягнути матеріальний побут того часу, що пробудило неабияку зацікавленість у студентів. Незважаючи на дощову погоду виставка виявилась дуже цікавою та інформативною.

 

 

1111

Звіт з археологічної практики 2018

 

Влітку 2018 року, як і протягом п’ятнадцяти років, відбулась археологічна практика для студентів-істориків Історико-філософського факультету. Чотири тижні працювали у кількох місцях під керівництвом к.і.н., доцента кафедри історії України О. І. Боня. Вже впродовж трьох років, студенти-історики працювали у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику, у камеральній лабораторії Інституту археології Національної академії наук України та на Щекавицькій 46. Окрема невелика група з шести студентів працювала на новій унікальній пам’ятці на Київщині в с. Пугачівці — найбільшому за останні десять років могильнику та городищі балтів у Східній Європі. Цікавою і корисною була практика для студентів-істориків на опонімній пам’ятці Трипільської культури — поселенні у с. Трипілля на Київщині під керівництвом д.і.н. завідувача науково-дослідної лабораторії археології М. Ю. Відейка. Тепер студенти можуть з впевненістю сказати, що вони стали справжніми істориками.

Про результати практики студенти доповіли на звітній конференції з археологічної практики 26 вересня 2018 р.:

1. Петращук Софія, Колоша Єлизавета, Шкраб Анастасія: Робота у камеральній лабораторії Інституту археології НАН України у 2018 році.

2. Собчук Анастасія, Ладнюк Яна:Індивідуальні знахідки у камеральній лабораторії відділу археології Києва.

3. Скуміна Ірина, Орлик Христина:Археологічні дослідження на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

4. Сухарь Ірина, Шабранська Вікторія: Археологічні дослідження на території Митрополичого саду.

5. Коломієць Дмитро: Оборонна стіна ХІІ ст. у Митрополичому саду.

5. Журенко Ангеліна, Данильченко Анастасія: Археологічна практика 2018 року на вулиці Щекавицькій 46.

6. Хохлов Денис, Ткаченко Роман: Археологічні дослідження на могильнику і городищі балтів поблизу с. Півнівка.

З цікавістю послухали доповідь д.і.н. завідувача науково-дослідної лабораторії археології М. Ю. Відейка. про розкопки біля с. Трипілля на Київщині

Підвели риску під доповідями керівники від бази практики:

1) Бібіков Дмитро Валентинович (Інститут археології НАНУ): Дослідження на в. Щекавицькій 46 у 2018 р.

2) Зоценко Іван Володимирович (Інститут археології НАНУ): Археологічні дослідження у Київській області у 2018 р.

3)Махота Олена Олегівна (Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник): “Археологічні дослідження у Митрополичому саду Києво-Печерської лаври у 2018 році”.

Про археологічні розкопки у Києво-Печерські лаврі доповіли студенти .

 

Uniwersytet Warszawski

 

Звіт

Лауреата Нагороди імені І.Виговського

завідувача кафедри всесвітньої історії Історико-філософського факультету

Київського університету імені Бориса Грінченка

док. іст. наук, проф. Ігоря Срібняка

(стаж: Uniwersytet Warszawski,

серпень-вересень 2018 рр.)

 

Науково-дослідна діяльність:

Науково-пошукова робота в Архіві актів нових, Центральному військовому архіві, Національній бібліотеці та Бібліотеці Варшавського університету.

Підготовлено та передано до друку 9 статей:

Działalność narodowo-organizacyjna Związku Wyzwolenia Ukrainy w oboziejeńców armii cesarskiej Rastatt w Niemcach (1915-1918) // Wschodnioznawstwo. – Wrocław, 2018. – № 26.

На захисті інтересів вояцтва (військово-фахова та громадська діяльність Миколи Шаповала у таборах інтернованих Військ УНР у Польщі, 1921 – квітень 1923 рр.) // OdarmiikomputowejdonarodowejV. StudiaofiarowaneprofesorowiWaldemarowiRezmerowiw 70-tą rocznicę urodzin. Toruń, 2018.

Білорус з українським світоглядом (формування національної ідентичності невідомого автора віршованого щоденника у таборі полонених українців Раштат, 1915-1917 рр.) // Białoruskie Zeszyty Historyczne. – Białystok, 2018. – № 50.

Інтернована Армія УНР в Польщі (1921-1924 рр.): «блиск і злидні» історіографічного доробку польських та українських істориків за останню чверть століття // Nad Wіsłą і Dnіeprem. Polska і Ukraіna w przestrzenі europejskiej – przeszłość і teraźnіejszość. Zbiór prac naukowych dedykowanych profesorowie G.Nadtoke w60-tą rocznicę urodzin. – Toruń-Kijów: Consortium scientifico-éducatif international Lucien Febvre, 2018. – T.2. (в друці).

Табір інтернованих вояків армії УНР в Александрові, Польща навесні-влітку 1921 р. (за матеріалами ЦДАВО України) // Схід. – К., 2018. – № 4(156).

«Всі ми живемо надією, що вернемо на Вкраїну…» (становище інтернованих вояків-українців у таборі Александрів Куявський, Польща, взимку 1920-1921 рр.) // Сумська старовина. – Суми, 2018. – № LІІ.

Крадіж найціннішого… (або як архівні зібрання Української Бібліотеки імені Симона Петлюри опинились у Москві) // Уманська старовина. – Умань, 2018. – Вип.5.

Створення та діяльність Електротехнічної школи у таборі інтернованих Військ УНР Каліш, Польща (1921-1922 рр.) // Емінак: науковий щоквартальник. – Київ-Миколаїв, 2018. – № 3(23). – Т.2.

«Несемо ми хрест… в терновім вінку колючих дротів…» (інтерновані вояки-українці в таборі Стшалково, Польща у 1922-1923 рр.) //Київські історичні студії: науковий журнал / Київ. ун-т ім. Б.Грінченка; ред. кол. В.О.Щербак та ін. – К., 2018. – № 1(6).

 

Редакційна діяльність:

Редагування польсько-українсько-білоруської збірки наукових праць Nad Wіsłą і Dnіeprem. Polska і Ukraіna w przestrzenі europejskiej – przeszłość і teraźnіejszość..

 

Публікаційна активність:

Стаття в SKOPUS (у співавторстві):

Палиенко М., Срибняк И. Дмитрий Бантыш-Каменский (1788-1850): портрет историка в контексте эпохи // Rusin: InternationalHistoricalJournal. – Chisinau (Moldova), 2018. – Vol.52. – Issue 2. – S.221-237. (DOI:10.17223/18572685/52/16) http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24163

За сприяння StudiumuEuropyWschodniejопубліковано:

Монографія:

Sribniak I. Encyklopedia jeniectwa: ukraiński Aleksandrów. – Warszawa-Paryż: Międzynarodowykonsorciumnaukowo-edukacyjnyim.LucienaFebvra, 2018. – 88 s. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24208

Статті:

1. Срібняк І. Санітарно-епідеміологічний стан табору інтернованих вояків-українців Александрів (Польща), грудень 1920 – липень 1921 рр. // ScienceRise: ScientificJournal. – 2018. – Vol.7(48). – S.15-18. (DOI: 10.15587/2313-8416.2018.140133) http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24160

2. Срібняк І. «Не гнийте в бараках, творіть життя тут, на цьому маленькому місті, огородженому дротами…» повсякдення інтернованих вояків-українців у Александрові (Польща) у висвітленні таборової періодики, 1921 р. // Європейські історичні студії: науковий журнал. – К., 2018. – № 10. – С.217-252. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24180

3. Срібняк І. Генеральний штаб армії УНР (специфіка діяльності в умовах інтернування у таборах Польщі, 1921-1924 рр.) // ScienceRise: ScientificJournal. – 2018. – Vol.8(49). – S.10-13. (DOI: 10.15587/2313-8416.2018.141072) http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24184

 

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про Факультет Новини Події