Ви тут: Головна Про Факультет Новини Події

Події

Часопис «Схід» увійшов до престижного польського переліку журналів

 

       31 липня 2019 р. Міністерство науки і вищої освіти Польщі опублікувало новий перелік часописів, які пройшли його оцінювання («пунктування») (див.: http://www.bip.nauka.gov.pl/akty-prawne-mnisw/komunikat-ministra-nauki-i-szkolnictwa-wyzszego-z-dnia-31-lipca-2019-r-w-sprawie-wykazu-czasopism-naukowych-i-recenzowanych-materialow-z-konferencji-miedzynarodowych-wraz-z-przypisana-liczba-punktow.html). До числа «пунктованих» видань потрапив й український часопис «Схід», який отримав 20 пунктів (його порядковий номер у згадуваному переліку – 29032).

       Для «Сходу» входження до цього переліку – значний науковий та іміджевий здобуток, бо з цього моменту всі статті польських науковців, які будуть опубліковані в журналі, даватимуть їм 20 пунктів (вони зараховуватимуться в доробок тієї інституції, яку представляв дослідник на момент публікації статті). Також належиться додати, що статті, опубліковані в тих періодичних виданнях, які не потрапили до переліку Міністерства, будуть оцінені не вище ніж п’ятьма пунктами.

       З огляду на те, що «Схід» є науковим журналом за напрямом «історія» і «філософія», відповідні пункти для польських науковців нараховуватимуться тільки у тому випадку, якщо вони задекларували свою відповідну професійну приналежність. Публікуючи свої розвідки в журналі «Схід», польські науковці могли би здобути достатню для звітування кількість пунктів (кожен з них має протягом чотирьох років заявити за місцем своєї роботи чотири свої найбільш «пунктовані» (такі, що отримали найвищу кількість пунктів) статті або монографії). Важливим є те, що здобуті в такий спосіб дослідниками пункти впливатимуть на обсяги фінансування тієї інституції, в яких вони працюють.

       Отже, входження журналу «Схід» до престижного польського переліку наукових часописів, в якому фігурує лише кілька українських наукових журналів (серед них: «Грані», «Сумський історико-архівний журнал», «Kyiv-Mohyla Humanities Journal») стало черговим здобутком його менеджменту та дозволяє сподіватись на подальше зростання його рейтингових показників.

Ігор Срібняк

 

Грінченківці відзначили 505 річницю битви під Оршею

В Київському університеті імені Бориса Грінченкастуденти історико-філософського факультету разом із викладачами університету відзначили 505 річницю перемоги Костянтина Івановича Острозького в битві під Оршею.

8 вересня 2019 року виповнилося 505 років з часу перемоги об’єднаних військ Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського та Королівства Польського над військом Московського князівства у битві під Оршею. Ця битва є однією з найславетніших сторінок в історії українського, білоруського, литовського та польського народів, коли їхнє військо на чолі з українським князем Костянтином Івановичем Острозьким, гетьманом Великого Князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, розгромило військо московитів під Оршею на р. Кропивній. Битва під Оршею – це досвідспільних зусиль різних народів центральної Європи у боротьбі за своюсвободу та незалежність.

Доцент кафедри дизайну Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат архітектури, член Асоціації вчених за інноваційний розвиток України, експерт Центру соціокультурного проектування Міжнародного товариства прав людини Крижанівський Олександр Анатолійович виступив із доповіддю: «Оршанська битва: Історичні події в контексті нумізматики» (до 505 річниці перемоги К.І. Острозького в битві під Оршею, 8 вересня 1514 р).

Доцент кафедри дизайну ознайомив студентів історико-філософського факультету із «Битвою під Оршею» роботи Ханса Крелля (1500 – 1588) зі школи Лукаса Кранаха Старшого. Студенти наочно також могли познайомитися історичними артефактами – монетами, які були в обігу за життя гетьмана Острозького.

Вийшла з друку книга «Ми виїхали з Сокиринців…»: тревелоги родини Ґалаґанів: документальна монографія / упорядники: М. Будзар, Є. Ковальов; за редакцією д. і. н., професора І. Колесник. К. : StreamArLine, 2019. 516 с. (З «Ґалаґанівського архіву»)

Документальна монографія «”Ми виїхали з Сокиринців …”: тревелоги родини Ґалаґанів» продовжує проект публікації документів з фамільного архіву Ґалаґанів – одного з найпомітніших сімейств серед української еліти XVIII–XIX ст. Тут зібрано тревелоги – описи мандрів –щоденники та листи, написані Григорієм Павловичем Ґалаґаном та його родичами у подорожах до Центральної та Західної Європи у 1840‑х – 1860‑х рр. Усі документи в повному обсязі опубліковано вперше. Видання присвячено двохсотріччю з дня народження Григорія Павловича Ґалаґана.

Скачати монографію

 

obkladynka

ІV Міжнародна наукова конференція "Європейська інтеграція: історичний досвід та політичні перспективи"

     Студенти Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка взяли участь у ІV Міжнародній науковій конференції "Європейська інтеграція: історичний досвід та політичні перспективи" (4 червня 2019 р., Краків) та долучилися до реалізації проекту "Польські молодіжні неурядові організації: досвід та значення для формування громадянського суспільства України в контексті міграції українців до Польщі". Проект був реалізований Асоціацією ініціатив молоді Олькуша "SIMO" за фінансової підтримки Малопольського воєводства . Організаторами конференції та розробниками проекту стали студенти та викладачі Педагогічного університету в Кракові. Представники ІФФ отримали можливість поспілкуватися про українську та польську молодь з доктором Радославом Маженським. Перебуваючи в Польщі майбутні історики та філософи зустрілися з віце-консулом України в Кракові Василем Михайлюком та представниками місцевого самоврядування міста Олькуш. Приємним бонусом насиченого вояжу стали прогулянки Львовом, Оломоуцом, Краковом та Олькушем.

ІV Міжнародна ...
 ІV Міжнародна наукова конференція
ІV Міжнародна ...
 ІV Міжнародна наукова конференція
ІV Міжнародна ...
 ІV Міжнародна наукова конференція
ІV Міжнародна ...
 ІV Міжнародна наукова конференція
ІV Міжнародна ...
 ІV Міжнародна наукова конференція
ІV Міжнародна ...
 ІV Міжнародна наукова конференція
ІV Міжнародна ...
 ІV Міжнародна наукова конференція
ІV Міжнародна ...
 ІV Міжнародна наукова конференція
ІV Міжнародна ...
 ІV Міжнародна наукова конференція
ІV Міжнародна ...
 ІV Міжнародна наукова конференція

Всеукраїнська наукова конференція «Київські філософські студії-2019»

 

 

16 травня 2019 року у Київському університеті імені Бориса Грінченка розпочала свою роботуВсеукраїнська наукова конференція «Київські філософські студії».

В роботі конференції взяли участь понад 170 філософів, істориків, політологів, соціологів, у тому числі: 12 докторів, 57 кандидатів наук, 14 старших викладачів і наукових співробітників без ступеня, 2 вчителя середньої школи, 13 аспірантів, 74 студента.Про своє бажання виступити на конференції з результатами своїх пошуків заявили представники Києва,Львова, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Полтави, Миколаєва,Сум, Вінниці, Житомира, Хмельницького, Ужгорода, Мелітополя, Рубіжного тощо. Київський університет імені Бориса Грінченка зустрічав колег з Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Київського національного торговельно-економічного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка, Сумського державного університету, Запорізького національного університету, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Ужгородського національного університету, Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАНУ, Інституту Вищої освіти НАПН України, Центру гуманітарної освіти НАНУ та з інших вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ України та зарубіжжя.

Відкрив конференцію заступник декана Історико-філософського факультету КУБГ, к. іст. н., доц. Завадський В.М., який побажавучасникам студій плідної роботи та висловив надію на те, що наступного року конференція отримає статусу міжнародної.

Завідувач кафедри філософії КУБГ, д. філос. н., проф. Додонов Р.О. ознайомив присутніх з програмою конференції, розкладом роботи сесій пленарного засідання та секціями студій. У своїй вітальній промові він підкреслив, що «Київські філософські студії» є чудовим майданчиком для апробації філософських і наукових досліджень для докторантів, аспірантів, магістрів і бакалаврів.

Із побажанням плідної роботи звернувся до присутніх муфтій Духовного управління мусульман України «Умма», Президент Всеукраїнського громадського об’єднання «Український центр ісламознавчих досліджень» Шейх Саїд Ісмагілов. У своїй доповіді він окреслив перспективи ісламознавства в Україні як галузі науки про релігію, вказав на найактуальніші його напрямки, закликав до співпраці.

Пленарне засідання складалося з трьох сесій-панелей, кожна з яких була присвячена одному з пріоритетних напрямків досліджень: «Філософія в Києві», «Соціальний потенціал практичної філософії», «Філософська рефлексія політичного життя в Україні».

З доповіддю на тему «Творча спадщина М.Бердяєва у вимірах Київської культури» виступила професорка кафедрифілософіїКУБГ, д. філос. н., проф. Ковальчук Н.Д. Київську тему продовжила завідувачка кафедри історії України КУБГ, д. іст. н., проф. Салата О.О. в своєму виступі «Символіка і метафізика Києва: природа і образ». Альтернативний варіант організації міського простору продемонструвала докторант Донецького національного університету імені Василя Стуса, к. філос. н., доц. Колінько М.В., проаналізувавши топологію анонімних просторів сучасного міста.

Друга сесія пленарного засідання почалася з ґрунтовної доповіді професоракафедри філософіїКУБГ,д.філос. н.,проф. Тура М.Г. на тему «Справедливість у методичній оптиці сучасної практичної філософії». Він продемонстрував особливості контекстуального й універсалістського розуміння категорії справедливості в комунітаристській та ліберальній традиції, доводячи переваги комунікативного підходу до справедливості в сучасній практичній філософії. Із співдоповіддю «Соціальний простір і блага: деякі методологічні уточнення» виступив завідувач відділу філософських проблем етносу та нації Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, к. філос. н. Фадєєв В.Б. Доцент кафедри історії філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, к. філос. наук, доц. Кириченко М.С. назвав свій виступ «Пророцтво Ж. Бодрійяра (Ж. Бодрійяр як пророк)» і присвятив його оцінкам сучасними філософами суспільства споживання.

Третя секція пленарного засідання була репрезентована доповіддю«Популізм і постправда як складові виборчого процесу в Україні» професорки кафедрифілософіїКУБГ, д. філос. н., проф. Додонової В.І.

Після перерві конференція продовжила свою роботу в секціях.

Перша секція «Метафізика міста. Києвознавство» (модераторизавідувач кафедри філософії КУБГ, д. філос. н., проф. Додонов Р.О. та професор кафедри філософії КУБГ, д. філос. н., проф. Тур М.Г.) продовжила розпочату на пленарному засіданні тему філософії Києва.

Друга секція «Історико-філософська класика: рецепції та інтерпретації» (керівник – провідний науковий співробітник Інституту вищої освіти НАПН України к.філос. н. Брижник В.М.) об’єднала істориків філософії.

Третя секція «Аналітика соціальних процесів» (керівники –професор кафедри філософії КУБГ, д. філос. н., проф. Додонова В.І. та доцент кафедри філософії КУБГ, к. філос. н., доц. Овсянкіна Л.А.) аналізувала сучасний стан соціуму засобами соціальної філософії.

Четверта секція (керівники –доцент кафедри філософії КУБГ, к. філос. н., доц. Хрипко С.А. і к. і. н., доцент кафедри філософії КУБГ, доц. Купрій Т.Г.) обговорювали «Актуальні проблеми філософії культури, етики та естетики».

П’ята секція «Аналітика релігійних процесів» (керівник –професор кафедри філософії КУБГ, д. філос. н., проф. Ломачинська І.М.) зібрала релігієзнавців.

Шоста секція (керівники –професор кафедри філософії КУБГ, д. філос. н., проф. Горбань О.В.та доцент кафедри філософії КУБГ, к. філос. н. Мартич Р.В.) мала назву «Філософія освіти та сучасний освітологічний дискурс».

Нарешті, у сьомій секції «Аналітика політичних процесів» (керівники –доцент кафедри філософії КУБГ, д. політ. н., доц. Панасюк Л.В. та к. політ. н., доцент кафедри філософії КУБГ, доц. Супруненко А.П.) досліджувалися тенденції сучасного політичного життя в Україні та світі.

Підводячи підсумки роботи конференції, слід вказати на високий теоретичний рівень доповідей професорів, доцентів, аспірантів, студентів. На секціях відбувалася жвава дискусія в обговоренні доповідей та виступів учасників, що свідчить про практичну орієнтацію й актуальність піднятих тем.

Програма і матеріали конференції додаються.

Програма конференції

Матеріали конференції

 

Вийшло з друку видання «Сенаторська ревізія Київської та Чернігівської губерній: зі щоденника О.О.Половцова (жовтень 1880 – травень 1881)

      Вийшло з друку видання «Сенаторська ревізія Київської та Чернігівської губерній: зі щоденника О.О.Половцова (жовтень 1880 – травень 1881) / упоряд.: М. Будзар, Є. Ковальов, Д. Терещенко. К., 2019» – результат спільного науко-дослідницького проекту викладачів кафедри історії України та студентів IV курсу спеціальності «Історія та археологія». 

Переглянути PDF файл

  page-0001

 

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про Факультет Новини Події