Ви тут: Головна Про Факультет Новини Події VI КОНГРЕС МОЛОДИХ ДОСЛІДНИКІВ РЕЛІГІЇ «РЕЛІГІЯ В СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ»

VI КОНГРЕС МОЛОДИХ ДОСЛІДНИКІВ РЕЛІГІЇ «РЕЛІГІЯ В СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ»

VI КОНГРЕС МОЛОДИХ ДОСЛІДНИКІВ РЕЛІГІЇ

«РЕЛІГІЯ В СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ»

 

17-18 жовтня 2019 року на Історико-філософському факультеті КУБГ відбувся VI Конгрес молодих дослідників релігії «Релігія в сучасній культурі». Організаторами заходу виступили ГО «Майстерня академічного релігієзнавства», Київський університет імені Бориса Грінченка, Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» за участю Українського центру ісламознавчих досліджень та КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді».

Традиція проведення щорічних форумів Молодіжної асоціації релігієзнавців вже має свою історію. Перший Конгрес МАР відбувся у 2014 році в Києві, другий (2015) – у Чернівцях, третій (2016) – у Луцьку, четвертий (2017) – у Львові, п’ятий (2018) – у Харкові.

Своїх представників на Конгрес 2019 року відрядили провідні університети України: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський Національний університет імені В.Н. Каразіна, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Харківська державна академія культури, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Донецький національний університет імені Василя Стуса, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, Ізмаїльський державний гуманітарний університет і, звичайно ж Київський університет імені Бориса Грінченка.

Національна Академія наук України була репрезентована Інститутом філософії імені Г.С. Сковороди, Інститутом сходознавства імені А.Ю. Кримського, Інститутом історії України.

В роботі Конгресу взяли участь також дослідники з громадських (релігійних, культурних, наукових) організацій, зокрема, ГО «Майстерня академічного релігієзнавства», Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», Духовного управління мусульман України «Умма», ГО «Український центр ісламознавчих досліджень», Всеукраїнської асоціації «Альраід», Культурно-історичного комплексу «Сінан паша», Спілки вірмен України, Вааду України, ГО «VEDALIFE», а також Національного музею історії України, телеканалу ATR та інших інституцій.

Міжнародний статус Конгресу забезпечували посланці Німеччини, Туреччини, Росії, Індії.

Робота Конгресу розпочалася з вітальних промов організаторів заходу: заступника декана Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидата історичних наук, доцента Віталія Завадського, завідувача кафедри філософії Київського університету імені Бориса Грінченка, доктора філософських наук, професора Романа Додонова, голови Майстерні академічного релігієзнавства, кандидата філософських наукРуслана Халікова, менеджерки освітніх програм Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», кандидатки філософських наук, доцентки Анни Марії Басаурі Зюзіної.

З пленарною доповіддю на тему «Методологічний поворот в філософсько-релігієзнавчому розумінні ідентичності» виступила Людмила Филипович, завідувачка відділу філософії та історії релігії Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, доктор філософських наук, професор. Людмила Олександрівна традиційно підтримує ідею проведення молодіжних конгресів релігієзнавців від самого їх започаткування. У своїй доповіді вона акцентувала увагу на парадигмальному зсуві сучасної гуманітаристики в напрямку визнання мозаїчності культур і конфесій та, відповідно, на методологічних змінах у принципах побудови ідентичностей в сучасному соціумі.

Шейх Саїд Ісмагілов,муфтій Духовного управління мусульман України «Умма», президент Всеукраїнського громадського об’єднання «Український центр ісламознавчих досліджень» фактично продовжив тему попереднього доповідача, розглядаючи культурні особливості сучасної української мусульманської громади.

Доповідь професорки кафедри філософії Київського університету імені Бориса Грінченка, доктора філософських наук Наталії Ковальчук мала назву «Київ в біблійному контексті»і була присвячена пошуку рецепцій біблійних сюжетів у культурному просторі української столиці.

В рамках пленарного засідання Конгресу було також презентовано новинки релігієзнавчої друкованої продукції. Зокрема презентували періодичні журнали «Релігієзнавчі нариси», «Релігійна свобода», «Схід», першій том «Історії релігій» доктора філософських наук Олега Шепетяка та ін.

Після перерви Конгрес продовжив свою роботу в секційному режимі.

Перша секція зібрала дослідників сакральної топографії, релігійного туризму, паломництва та міграцій. На секції були заслухані виступи доктора філософських наук, професора Юрія Завгороднього з Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України «Приклади релігійної взаємодії із простором острова Хортиця: друга половина серпня – поч. вересня 2019 року»; кандидата філософських наук Руслана Халікова «Об’єднання сакрального простору та часу в паломництві»; Юлії Філь «Повернення до народних форм релігійності індусів середнього класу на сучасному етапі (на прикладі деяких культів південної Індії)» і Дмитра Маркова (обидва – з Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України) «Шануючи Будду і самопроявлену мудрість: традиції шанування ступ і паломництво під час непальських буддійських фестивалів Гунла і Матая»; Ольги Бєлопольської з Національного музею історії України «Андріївський узвіз як символічне прикордоння сакральних світів».

Друга секція мала назву «Ґендерна ідентичність і релігійна культура». Її учасники обговорювали різноманітні прояви ґендерної проблематики та її закріплення в релігійних традиціях. Кандидатка філософських наук Анна Марія Басаурі Зюзіна з кафедри богослов’я та релігієзнавства Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова присвятила свій виступ «Релігії в житті єврейських жінок України в часи Голокосту: на основі інтерв’ю з колекції Fortunoffvideoarchive». Галина Полікарпова з факультету теорії і історії мистецтва Санкт-Петербурзького державного академічного інституту живопису, скульптури і архітектури імені І.Є. Рєпіна розглядала процес десакралізації образа Мадонни. Володимир Волковський з Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України розбирався в тонкощах дискусії довкола ґендеру у контексті перспектив секуляризації. Ірина Каплан з «МАР» формалізувала рольові моделі жіночого лідерства в релігії та езотеризмі.

Як і на попередніх Конгресах МАР поряд з іншими конфесіями гідно був репрезентований іслам. В програмі круглого столу «Мусульманська культура в умовах глобалізації» (модератор – Олег Гузік, голова правління Духовного управління мусульман України «УММА») було заявлено про доповіді Сулеймана Саммера (Німеччина), Сєйрана Аріфова (Всеукраїнська асоціація «Альраід»), Джаведа Зафара (Індія), Ельдара Тимошева (Туреччина), Олени Александрової та Галини Саган (КУБГ), Марії-Катерини Павчук (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича), Сейфулли Рашидова (Ізмаїльський державний гуманітарний університет) тощо. Учасники круглого столу обговорювали також проблеми і перспективи ісламознавчих досліджень в Україні.

В межах конгресу 17 жовтня відбувся третій міждисциплінарний семінар «CulturaThanatica: смерть в культурі». Як зазначив у своєму пості на ФБ його модератор – доцент НАУКМА Денис Король, «учасників із виступами було відносно небагато але саме скільки треба для семінарського формату. На подальше хотілося б мати змогу провести масштабну зустріч, що тривала б цілий день (як мало місце першого разу в грудні 2016 р.)». Учасники семінару заслухали доповіді про танатологічні аспекти у християнстві (від професорів Романа Додонова та Георгія Панкова), в зороастризмі (від могилянської студентки Карини Танасой); про візуальні дискурси танатосу в Стародавньому Єгипті (від доцента Дениса Короля) та в Європі після пошесті Чорної Смерті (від аспірантки Оксани Задорожної). Певні методологічні підсумки культурологічного дослідження танатосу підвела доктор культурології Ольга Кирилова починаючи від Cанкт-петербурзької школи, що зійшла зі сцени, до широковекторних розробок Харкова та Києва, які стрімко набрали оберти саме останніми роками.

Наступного дня, 18 жовтня Конгрес продовжив свою роботу.

Третя секція «Релігія, медіа і свобода» зосередилася на еволюції релігії в інформаційному суспільстві. Учасники заслухали виступи кандидата філософських наукОлега Кисельова (Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України) «Релігія, література і політика: справа Рушді», Ольги Примак (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) «До питання паритету актуальності свободи слова над свободою совісті в сприйнятті правової культури українською молоддю», доктора філософських наук, професорки Ірини Ломачинської (КУБГ) «Місійна діяльність релігійних організацій в сучасному інформаційному суспільстві», Уляни Севастьянів (Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького) «Релігійні інформаційні війни в добу інтернету» та ін.

В четвертій секції «Релігійна складова сучасної літератури, образотворчого мистецтва, кінематографу та музики» модерував Сергій Капранов, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу Далекого Сходу Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України. Він виступив з доповіддю на тему «Езотеричні інтерпретації «Дао де цзіну» на Заході». Сходознавчу тематику підтримали аспірантка ДонНУ імені Василя Стуса Олександра Бібік («Образ «оні» в Японії традиційній та сучасній: порівняльний аналіз») та незалежний дослідник Віталій Щепанський («Благородний дикун» Авґуст Енґельгардт і його кокосова релігія»). Разом з тим, питання, що обговорювалися на засіданні даної секції, торкалися й більш широкого кола питань. Так, зокрема, Ірина Лазоревич (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) темою свого виступу обрала «Образ демонічних сил в сучасній культурі: ціннісні аспекти», Оксана Сморжевська (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) – «Язичницькі алюзії у кінематографії», Алі Байрамов (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) – «Елементи язичницької віри в літературі та народній творчості», Антон Лещинський («МАР») – «Страх перед культами: відображення у масовій культурі», Марія Малецька (КУБГ) – «Релігійні сюжети у відеоіграх».

У засіданні Круглого столу «Вайшнавська культура в сучасному світі»взяли участьЮлія Філь (Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України) з презентацією проекту «Взаємодія національної та вайшнавської ідентичностей в культурі української громади Іskcon», Андрій Козка (Харківський Національний університет імені В.Н.Каразіна) з виступом на тему «Ідеї бхакті йоги в справжньому розумінні та сучасні проблеми розуміння йоги», Руслан Казієв (ГО «VEDALIFE) з доповіддю «Релігія душі в епоху facebook та віртуальної реальності».

Після обіду на заключному пленарному засіданні відбулася тематична дискусія «Геноциди і релігії: уроки для України» (Модератор – кандидат філософських наук Антон Дробович, керівник освітніх програм Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»). Особливості переусвідомлення Геноциду вірмен (Давид Давтян), Голодомору в Україні (Тетяна Євсєєва), Голокосту євреїв (В’ячеслав Ліхачов), знищення ромів (Олександр Бєліков), депортації кримсько-татарського народу (Гульнара Бекирова) в релігійних традиціях дозволяють зробити висновок щодо такого закономірного зв’язку: чим відвертішим є обговорення, тим більше з’являється суто раціональних концепцій осмислення відповідних трагічних сторінок історії ХХ ст. І навпаки – заборона та відмова визнань геноцидів значно гальмують релігійно-філософську рефлексію.

Підводячи підсумки Конгресу МАР 2019 року, організатори закликали учасників подати тексти своїх доповідей та виступів для публікації, а також визначили перспективи подальшої діяльності.

Програма Конгресу

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про Факультет Новини Події VI КОНГРЕС МОЛОДИХ ДОСЛІДНИКІВ РЕЛІГІЇ «РЕЛІГІЯ В СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ»