Ви тут: Головна Про Факультет Новини Події «Україна як перехрестя сільськогосподарського розселення в Євразії»

«Україна як перехрестя сільськогосподарського розселення в Євразії»

         30 серпня 2018 року НДЛ археології історико-філософського факеультету приймала учасників міжнародного семінару, присвяченого підсумкам наукового дослідницького проекту, присвяченого вивченню історії хліборобства Єврації.

         Над дослідницьким проектом під назвою "Археоботанічне дослідження відбитків культурних рослин на неолітико-хальколітичній та енеолітичній кераміці Правобережної України за методом Replica-SEM" упродовж трьох років працювали дослідники з України (вчені з Інституту археології НАН України і Київського університету імені Бориса Грінченка) та Японії (університет Мейдзі, Токіо).

         Головною метою проекту боло віднайдення відбитків культурних рослин на керамічних виробах та рештках обмазки будівель з колекцій, зібраних українськими археологами під час розкопок, починаючи з 40-50-х років ХХ ст. Ці колекції зберігаються у наукових фондах Інституту археології. Було задіяно і матеріали з розкопок НДЛ археології, проведених у 2016-2018 рр.

         Технології для зняття відбитків рослин та їх подальшого вивчення запропонували японські дослідники. Керівник проекту з боку університету Мейдзі, доктор Ейко Ендо, кілька разів приїздила з помічниками до Києва для проведення пошукових робіт. Тут вона знайшла помічників і в НДЛ археології — лаборанта Тетяну Бондаренко та м.н.с. Марію Відейко, які не лише допомогали в пошуках відбитків, але й успішно опанували методику зняття відбитків з давньої кераміки (у спілкуванні та роботі допомогло відмінне знання англійської мови), зокрема із розкопок трипільських поселень Коломійців Яр та Майданецьке.

         Особливу увагу приділено пошукам відбитків проса. Адже його батьківщиною вважається Східна Азія. Однак час і шляхи поширення проса у Європу і досі лишаються загадкою. В останні роки для пошуків відповідей на неї здійснено декілька міжнародних проектів. Таким чином НДЛ археології долучилася і до вирішення цього актуального наукового питання. Нажаль, поки що просо було виявлено лише в одному місці — в університетьській їдальні, де його використовують при приготуванні супа та голубців (між іншим, ця сторона української кухні була високо оцінена усіма гостями).

         Під час роботи переглянуто понад 20000 фрагментів посуду, з яких знать понад 350 відбитків різних рослин, в тому числі культурних. Їх подальше вивчення та відтворення з використанням скануючого мікроскопу в лабораторії університету Мейдзі дало змогу дізнатися чимало нового про асортимент не лише культурних рослин, але й супутньої їм флори, з якої мали справу мешканці поселень давніх хліборобів 7000-4000 років тому. Отож надії на ефективність та перспективність методу Replica-SEM виявилися цілком виправданими. Завдяки співпраці отримано нову та важливу інформацію про господарство давніх хліборобів на теренах України

         Для підведення підсумків проекту на семінар до Києва приї хали не лише учасники пректу з Японії, але і відомі палеоботаніки з Литви, Німеччини, які також працювали і працюють над матеріалами з України. Учасників семінару привітали проректор з наукової роботи, доктор Наталія Вінникова та декан історико-філософського факультету, доктор Олена Александрова. Вступне слово виголосила Галина Пашкевич, доктор біологічних наук, яка вже кілька десятиліть досліджує палеоботанічні матеріали в Україні.

         Відбувся досить плідний обмін результатами досліджень. Д-р Гідре Мотузайте-Матузевичуйте (Інститут історії Литви Вільнюського університету) давно працює над темою поширення хліборобства у Євразії, зокрема в Україні. Вона співпрацює з українськими археологами, визначаючи палеоботанічні знахідки з розкопок.

         Д-р Вібке Кірлейс (унівеситет М.Кіль) вже кілька років працює з українськими матеріалами, в тому числі із спільних розкопок на трипільскому протомісті біля с. Майданецького. При вивченні обмазки жител було використано томографію, що дало змогу визначити не лише кількість рослинних домішок у будівельних матеріалах, але й виявити фітоліти — кам'янілі рештки деяких рослин.

         Дослідниця також оприлюднила свіжу інформацію про датування решток проса, виявленого свого часу на поселеннях бронзового віку та в еллінських містах на території України. Це чи не найдавніші знахідки цього злаку в наших краях, датовані близько 3200-2600 років тому.

         Отримали слово на семінарі і працівники НДЛ археології, які поділилися результатами власних досліджень Зокрема, Марія Відейко у своїй доповіді привернула увагу до перспектив пошуку відбитків рослин на... будівельних матеріалах з поселень трипільскої культури, наголосивши на необхіжності збирати подібні знахідки для вивчення їх палеоботаніками. У НДЛ археології вже створено цілу колекцію з понад ста таких зразків, частина знахідок опублікована і достуупна для подальшого вивчення. Важливим також є досвід співпраці, який надав змогу дослідити зразки із розкопок українських дослідників за допомогою найсучасніших технологій, доступних колегам з Японії та Німеччини.

         Програма була досить напруженою, адже упродовж дня роботи семінару виголошено 12 доповідей. Однак знайшовся час і на запитання, і на дискусію. Усі буди згодні на тому, що результати досліджень є важливими, цікавими. Наприкінці відбулося обговорення структури та змісту публікації результатів досліджень у міжнародних виданнях, отже попереду на співробітників НДЛ ще чекає чимало цікавої та корисної роботи.

Михайло Відейко

зав. НДЛ археології

історико-філософського факультету

Київського університету імені Бориса Грінченка

 

      Програма семінару

1

 

Учасники семінару у приміщенні НДЛ археології історико-філософського факультету

 

Виступ на семінарі м.н.с.. НДЛ археології Марії Відейко

 

Співробітники НДЛ археології під час пошуків відбитків рослин на кераміці з розкопок трипільських поселень

 

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про Факультет Новини Події «Україна як перехрестя сільськогосподарського розселення в Євразії»