Середньовічний фестиваль у Румунії: Трипільці, Штефан Великий та князівство Київське

 

             Цього літа, а саме 16-20 серпня,  співробітники НДЛ археології були запрошені до міста Сучави в Румунії для проведення перемовин з приводу наукового співробітництва із відомим закладом — музеєм Буковини.

            Останній це не звичайний повітовий музей, а цілий музейний комплекс, співробітники якого ведуть наукові дослідження, в тому числі культури Кукутень, спорідненої з Трипіллям. Очолює ці роботи директор музею, доктор Костянтин-Еміл Урсу (тема дисертації — антропоморфна теракота ранньої доби Кукутень-Трипілля, або як її називають в Румунії — культури Прекукутень). Неподалік Сучави знаходяться найдавніші “прекукутенські” поселення з числа нині відомих, отож саме тут нині шукають відповідь на питання, звідки походить культурний комплекс Кукутень-Трипілля. Музей відомий першорядним зібранням кераміки, статуеток з 5-4 тисячоліть до Христа, які презентують цю культуру. І воно представлене у нещодавно оновленій експозиції, виконаній на найсучаснішому рівні. Отож у Сучаві можна не лише подискутувати про наукові проблеми, але і побачити чимало цікавого.

            Однак Сучава це не лише місце зберігання скарбів з прадавніх часів, але й колишня столиця  Господарства Молдовського, середньовічної держави, сусідньої з землями України. Найбільшої могутності вона досягла у другій половині XV століття, за правління Штефана Великого, “воєводи божою милістю земель від горішньої полонини до самого моря”, коли встала на шляху султанів-завойовників, які очолювали могутню тоді Османську імперію. У багатьох битвах з грізним ворогом Штефан Великий здобув перемоги, увійшов в історію як могутній та мудрий володар, отож не дивно, що його шанують і досі. І у Румунії, і у Молдові чи не в кожному великому місті можна побачити пам’ятники на його честь. А у Сучаві з 2011 року проводять фестивалі реконструкторів, які відтворюють ті давні славні часи. Цього року запрошення надійшло на адресу НДЛ, з проханням організувати представників від... князівства Київського.

            Здавалося б, де та Сучава і де Штефан Великий і де князівство Київське? На відміну від громадян Румунії та Молдови, які у більшості знають принаймні зі школи про свого славного господаря, в Україні не кожен відповість, що було в ті часи на наших землях і тим більше, яке відношення князівство Київське має до історії Молдови. Адже у нас, в Україні, для більшості історія київських князів завершується з монгольською навалою, а потім за кількасот років у нас вже козаки творять історію. Лише нечисленні фахівці відають, що київське князівство відродилося майже на століття по тому, як 1362 року давня столиця була визволена від татар Великим князем Литовським Ольгердом. Він посадив тут володарювати свого сина, який отримав у хрешенні ім’я Володимир.

            Так от, один  нащадків Володимира Ольгердовича, князь Семен правив у Києві в той самий час, коли Штефан Великий очолив сусідню країну, що простяглася  “від горішньої полонини до самого моря”. Слід зазначити, що у ті далекі часи Велике князівство Київське за розмірами було значно більшим за Молдову і навіть мало із нею спільний кордон — по річці Дністер. У молдовській хроніці київського князя навіть було поіменовано ...“царем”. Отож не дивно, що господар Молдови мав за честь просити руки Євдокії, князівни з Києва. Сватання було успішним, хоча його подробиці не збереглися у давніх хроніках.

            Так Євдокія Київська на кілька років увійшла в історію Молдови, народила господарю двох синів і доньку, померла і похована в Сучаві, а на тому місці і досі стоїть церква, яку можна побачити з стін могутньої фортеці, яка і досі височить над містом. Кажуть, що Штефан усе життя пам’ятав про красуню з Києва, тому і зведена була та церква так, що міг бачити її з вікон свого палацу у фортеці. Давно зруйновано палац, перебудували храм, але пам’ять збереглася...

            Окрім іншого середньовічний фестиваль — це ще й театралізоване дійство. На початку його учасники у давніх строях та обладунках проходять через усе місто до фортеці. Факельна хода проходить ввечері і виглядає вражаюче. Наступного дня учасники знову прибувають до фортеці, де на них чекає сам господар Штефан і його придворні, аби прийняти вітання від міст давньої Молдови. Ясна річ, ми не могли змарнувати можливість привітати Господаря від Великого князівства Київського, під знаменами якого до Сучави прибула група реконструкторів середньовіччя з різних клубів нашого міста. До складу делегації увійшли і три співробітники НДЛ археології, пригадваши свое реконструкторське минуле.

            І от вперше за багато століть у дворі столичної фортеці майоріли прапори з гербами київських князів — червоний Володимира і блакитний — Семена. Вперше за багато століть вітання господарю Штефану  пролунало тією мовою, якою в його часи розмовляли при дворі у Сучаві — русинською, мовою Києва XV століття. Того і наступного дня лицарі з Києва досить успішно виступали у турнірах, показували вправність у фехтуванні на мечах, демонстрували зроблені  власноруч обладунки, дбайливо відтворені за історичними джерелами, виступала з лекціями про своє місто та його князів. Біля фортеці торгували купці з Києва, привезені якими обладунки, мечі та ювелірні прикраси, взуття та вироби з шкіри користувалися неабияким попитом. Звичайно, усі мали можливість ознайомитися з багатьма сторінками буремної історії давньої Молдови, презентованої румунськими реконструкторами. Кінна вистава, файєршоу, лазерне шоу — програма під мурами фортеці тривала до пізнього вечора. Було у програмі і представлення двору господаря, на якому були присутні і Штефан з другою дружиною — Марією з Мангупа ( і знову переплетіння історії Румунії й України). Можливо, якось побачимо і прибуття до Сучави князівни Євдокії? Організатори фестивалю не проти, як з’ясувалося під час перемовин про наукову співпрацю.

            Отож усі підстави вважати, що подібний фестиваль — чудова можливість показати і розповісти про культурну спадщину та історію України у сусідів. Тим більш маємо сторінки історії спільної, нехай і маловідомої, але славної - тим більш варто про це говорити.

            Було отримане запрошення до участі у фестивалі наступного року, господарі були задоволені тим, що відновлюються історичні зв’язки, а фестиваль стає справді міжнародним (цього літа в Сучаві були представлені також лицарі з Сербії та Угорщини).

            Здається, що було б цікаво розширити з “київської сторони” як коло учасників, так і презентовану програму. Великим успіхом на подібних фестивалях користуються не лише воїни у блискучих обладунках, але й музики, співаки, художники, актори, які відворюють середньовічні мистецтва — від пісень до живопису та театру. Є про що розповісти історикам, які вивчають та захоплюються середньовіччям. В університеті Грінченка, можливо, знайдуться бажаючі кілька днів поринути в середньовіччя, аби згадати про славні давні часи і нагадати про славу Києва — і минулу і сьогоднішню. І не лише у Сучаві.

М.Ю. Відейко

          

Список ілюстрацій

1. Співробітники НДЛ археології в експозиції музею сучавської фортеці

2. Прапори київських князів знову у Сучаві — нічна хода до замку, відкриття фестивалю Середньовіччя, 17 серпня 2017 р.

4. Під стінами фортеці — табір киян

5. Київська делегація під стягом князя Семена, брата Євдокиї Київської

6. Штефан Великий вітає гостей Сучави

7. У програмі фестивалю — спектаклі на історичну тематику, які розігрують вершники. Глядачі у захопленні.

8. Лицар з Києва (червоний щит) перемагає на турнірі

9. Лазерне шоу, щовечора під стінами фортеці

10. На ярмарку. Усі мечі вже продані...

11. Лицарі з Києва на сучасному весіллі — замок обов’язкове місце для фотосесій місцевих молодят. Цим — особливо пощастило.

12. В гостях у Штефана Великого в фортеці Сучави

13. Київські лицарі в гостях у реконструкторів з Румунії та Угорщини

14. Історичне фото — київська делегація з директором музейного комплексу, доктором Костянтином-Емілом Урсу

15. Табір реконструкторів з Румунії у замку

16. Вітання Штефану Великому з Києва!

17. Фортеця — ідеальне місце для фотосесій в обладунках. Та історичних фільмів? Хто зна, все може бути...

 

Факультет у соціальних мережах