Події

    У вересні 2020 року вийшла друком одноосібна монографія за авторства доктора історичних наук, професора, завідуючої кафедри історії України Київського університету імені Бориса Грінченка Оксани Салати «Information confrontation of nazi Germany and the USSR in the occupied territories of Ukraine (1941–1944)». Монографія, присвячена розкриттю інформаційного протистояння нацистської Німеччини та СРСР на окупованих територіях України в роки Другої світової війни. Представлено інформаційну конфронтацію двох держав у вітчизняній та зарубіжній історіографії; розкрито основні принципи інформаційної політики нацистської Німеччини і Радянського Союзу; концепцію військово-політичної стратегії нацистської Німеччини щодо Східних окупованих територій. Автор показала найсучасніші, для того часу, механізми, засоби та методи поширення інформації серед населення, які були застосовані. Інформаційна політика держав у роки Другої світової війни стала важливим елементом міжнародної політики, саме тому її вивчення є актуальним і вкрай необхідним сьогодні.

122329575 4554450237961012 4033868375439503210 o    122014113 4554450161294353 8791435254308209645 o

     За запрошенням Міжнародної асоціації історії релігії (International Association for the History of Religions) та Інституту Філософії НАН України 22 жовтня 2020 р. Студенти Історико-філософського факультету взяли участь у лекторії «Senior Women Scholars of Religion Reflect on their Academic Journeys» провідних науковців-філософів та релгієзнавців, у форматі вебінару. До світового наукового дискурсу долучилися студенти та аспіранти спеціальності «Філософія» й «Релігієзнавство»: Шубіна Аліса, Руденко Андрій, Пашанова Марина, Король Ольга, Деркач Альона, Малецька Марія, Безпрозванна Тетяна, Олійник Іван, Гребенюк Петро (спеціальність «Релігієзнавство», PhD).
     Лектори: Rosalind Hackett - професор Університету Теннесі Кноксвіль (США), Catherine Wessinger – професор університету Лойола (Новий Орлеан, США), Eileen Barker – професор соціології Лондонської школи економіки (Велика Британія) - представили власні наукові доробки, продемонстрували актуальні напрямки досліджень в царині філософії. Окремим блоком були презентована рефлексія релігієзнавчих досліджень сучасності.
 

     8 жовтня 2020 р. на факультеті відбувся круглий стіл на тему: «Академічна культура дослідника-гуманітарія: стандарти та дискусійні питання». До участі у заході були залучені аспіранти та викладачі факультету. Зокрема, аспірант Максим Резник виступив з темою «Основні принципи та базові навички академічного письма», Марія Мотуз – «Плагіат як феномен в історії науки», Вікторія Ковальчук – «Система запобігання плагіату: сучасний стан та перспективи розвитку в Україні», Тетяна Безпрозвана – «Санкції за порушення академічної доброчесності: нормативна база, реалії перспективи вирішення проблеми». До дискусії долучилися викладачі та аспіранти факультету: Віталій Андрєєв, Роман Додонов, Галина Саган, Руслан Куцик, Богдан Безпалько. Зі своїм досвідом роботи на ниві відстоювання академічної доброчесності поділилася молодша наукова співробітниця Університетської бібліотеки Галина Тимофєєва. Модератором круглого сталу був професор Віталій Андрєєв. Дискусія видалася надто жвавою і цікавою, що черговий раз засвідчило її важливість і корисність у процесі формування академічної культури молодого дослідника. 

 

       6 жовтня 2020 р. Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Історико-філософського факультету з дотриманням усіх карантинних правил організувало для І курсу спеціальності "Історія та археологія" щорічний квест «Серце Києва». Було сформовано вісім команд по три особи в кожній. Кожна команда, відповідно до маршруту мала пройти п’ять головних локацій та виконати різні творчо-історичні завдання, зокрема такі як: співвіднести міри довжини, поверхні та об’єму Давньої Русі з їх сучасними значенням; розгадати наступну локацію та зробити фото-селфі з коротким описом про історичну пам’ятку, заповнити уривок про княгиню Ольгу з «Повісті минулих літ», зіграти невеличку сценку з п’єси М. Старицького «За двома зайцями», дати відповіді на питання з вікторини «Правда чи неправда». Після проходження маршруту Головою Наукового товариства НТ ІФФ Денисом Хохловим та старшим викладачем кафедри історії України куратором 1 курсу Русланом Куциком було оголошено переможців квесту та вручено призи: статуетку Ніку-перемогу, грамоти, подяки, книги та солодощі. Атмосфера заходу, не зважаючи на погодні умови, була надзвичайно позитивною та радісною. Перший курс мав можливість детальніше ознайомитися з історичними локаціями м. Києва та пригадати цікаві факти й події.
Висловлюємо щиру вдячність організаторам та всім учасникам квесту!
 

     29-30 вересня вшановуємо пам'ять жертв Бабиного Яру - одного з найжахливіших епізодів Голокосту. Трагедія Бабиного Яру забрала життя понад 100 тис. людей впродовж 1941-1943 рр.
     29-30 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр нацисти здійснили масові розстріли єврейського населення Києва, згодом тут були розстріляні Роми, пацієнти лікарні ім. Павлова, військовополонені. Загалом 29 вересня - 11 жовтня 1941 року було знищене майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч людей, в тому числі і дітей. Встановлено, що за перші два дні розстрілів, жертвами стали 34 тисяч людей. Впродовж першої половини жовтня 1941 року було розстріляно – ще близько 17 тисяч.
B YA

     25 вересня 2020 року на Історико-філософському факультеті відбулася Міжнародна наукова конференція «Деміфологізація історії та творення патріотичних міфів: виклики для України та Польщі», організована спільно з Гуманітарним факультетом Люблінського католицького університету Іоанна Павла ІІ, Інститутом історії України НАН України та Історичним факультетом Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

     У конференції взяли участь науковці з 19 університетів та 3-х наукових установ України та Польщі: Люблінський католицький університет Іоанна Павла ІІ, Університет Яна Длугоша в Ченстохові, Мюнхенський університет імені Людвига Максиміліана, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Ужгородський національний університет, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Дрогобицький державний педагогічний університет, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,  Чорноморський національний університет ім. Петра Могили,  Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Приазовський державний технічний університет, Маріупольський державний університет. Київський національний університет культури і мистецтв, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, Інститут історії України НАН України, Інститут української історіографії та джерелознавства ім. М.Грушевського, Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво.

     З вступним словом виступив Даріуш Скурчєвський – заступник декана Гуманітарного факультету Люблінського католицького університету Іоанна Павла ІІ, Олена Александрова ­– декан Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка та Олександр Удод ­–  завідувач відділу української історіографії Інституту історії України НАН України.

     Під час конференції було запропоновано до розгляду важливі питання міфологізації історичної науки та її наслідки у суспільній та ментальній площині. Українські та польські науковці дійшли висновку про те, що історія повинна відображати справжні події, висвітлюватися через факти та реальні свідчення, а головне – популяризуватися серед населення України.

     Результатом конференції стане видання колективної монографічної наукової праці учасників конференції.

     21 вересня студентам першого курсу спеціальності «Історія та археологія» було презентовано видання «Григорій Ґалаґан. Журнал (1836–1841)» – результат кількарічного археографічного проекту, що реалізується викладачами кафедри історії України Мариною Михайлівною Будзар і Євгеном Аркадійовичем Ковальовим з метою дослідження та публікації документів з фамільного архіву Ґалаґанів. Ця документальна збірка висвітлює не лише історію однієї родини, але історію України у часових межах XVIII–XIX ст. Видання є публікацією юнацького щоденника («журналу») Григорія Павловича Ґалаґана (1819–1888), одного з помітних діячів XIX ст. в суспільно-політичній та культурній сферах.

     М. М. Будзар ознайомила студентів з структурою і змістом видання, наголосивши на важливості публікації ego-документів – щоденників, мемуарів, листування. Презентація відбулася у межах лекції з дисципліни «Я – студент» з метою ознайомлення студентів-першокурсників з діяльністю кафедри й залучення їх у майбутньому до реалізації спільних з викладачами наукових проектів.

Скачати PDF книгу

Скачати презентацію

Сторінка 1 із 37

Факультет у соціальних мережах