Події

     8 жовтня 2020 р. на факультеті відбувся круглий стіл на тему: «Академічна культура дослідника-гуманітарія: стандарти та дискусійні питання». До участі у заході були залучені аспіранти та викладачі факультету. Зокрема, аспірант Максим Резник виступив з темою «Основні принципи та базові навички академічного письма», Марія Мотуз – «Плагіат як феномен в історії науки», Вікторія Ковальчук – «Система запобігання плагіату: сучасний стан та перспективи розвитку в Україні», Тетяна Безпрозвана – «Санкції за порушення академічної доброчесності: нормативна база, реалії перспективи вирішення проблеми». До дискусії долучилися викладачі та аспіранти факультету: Віталій Андрєєв, Роман Додонов, Галина Саган, Руслан Куцик, Богдан Безпалько. Зі своїм досвідом роботи на ниві відстоювання академічної доброчесності поділилася молодша наукова співробітниця Університетської бібліотеки Галина Тимофєєва. Модератором круглого сталу був професор Віталій Андрєєв. Дискусія видалася надто жвавою і цікавою, що черговий раз засвідчило її важливість і корисність у процесі формування академічної культури молодого дослідника. 

 

       6 жовтня 2020 р. Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Історико-філософського факультету з дотриманням усіх карантинних правил організувало для І курсу спеціальності "Історія та археологія" щорічний квест «Серце Києва». Було сформовано вісім команд по три особи в кожній. Кожна команда, відповідно до маршруту мала пройти п’ять головних локацій та виконати різні творчо-історичні завдання, зокрема такі як: співвіднести міри довжини, поверхні та об’єму Давньої Русі з їх сучасними значенням; розгадати наступну локацію та зробити фото-селфі з коротким описом про історичну пам’ятку, заповнити уривок про княгиню Ольгу з «Повісті минулих літ», зіграти невеличку сценку з п’єси М. Старицького «За двома зайцями», дати відповіді на питання з вікторини «Правда чи неправда». Після проходження маршруту Головою Наукового товариства НТ ІФФ Денисом Хохловим та старшим викладачем кафедри історії України куратором 1 курсу Русланом Куциком було оголошено переможців квесту та вручено призи: статуетку Ніку-перемогу, грамоти, подяки, книги та солодощі. Атмосфера заходу, не зважаючи на погодні умови, була надзвичайно позитивною та радісною. Перший курс мав можливість детальніше ознайомитися з історичними локаціями м. Києва та пригадати цікаві факти й події.
Висловлюємо щиру вдячність організаторам та всім учасникам квесту!
 

     29-30 вересня вшановуємо пам'ять жертв Бабиного Яру - одного з найжахливіших епізодів Голокосту. Трагедія Бабиного Яру забрала життя понад 100 тис. людей впродовж 1941-1943 рр.
     29-30 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр нацисти здійснили масові розстріли єврейського населення Києва, згодом тут були розстріляні Роми, пацієнти лікарні ім. Павлова, військовополонені. Загалом 29 вересня - 11 жовтня 1941 року було знищене майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч людей, в тому числі і дітей. Встановлено, що за перші два дні розстрілів, жертвами стали 34 тисяч людей. Впродовж першої половини жовтня 1941 року було розстріляно – ще близько 17 тисяч.
B YA

     25 вересня 2020 року на Історико-філософському факультеті відбулася Міжнародна наукова конференція «Деміфологізація історії та творення патріотичних міфів: виклики для України та Польщі», організована спільно з Гуманітарним факультетом Люблінського католицького університету Іоанна Павла ІІ, Інститутом історії України НАН України та Історичним факультетом Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

     У конференції взяли участь науковці з 19 університетів та 3-х наукових установ України та Польщі: Люблінський католицький університет Іоанна Павла ІІ, Університет Яна Длугоша в Ченстохові, Мюнхенський університет імені Людвига Максиміліана, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Ужгородський національний університет, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Дрогобицький державний педагогічний університет, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,  Чорноморський національний університет ім. Петра Могили,  Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Приазовський державний технічний університет, Маріупольський державний університет. Київський національний університет культури і мистецтв, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, Інститут історії України НАН України, Інститут української історіографії та джерелознавства ім. М.Грушевського, Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво.

     З вступним словом виступив Даріуш Скурчєвський – заступник декана Гуманітарного факультету Люблінського католицького університету Іоанна Павла ІІ, Олена Александрова ­– декан Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка та Олександр Удод ­–  завідувач відділу української історіографії Інституту історії України НАН України.

     Під час конференції було запропоновано до розгляду важливі питання міфологізації історичної науки та її наслідки у суспільній та ментальній площині. Українські та польські науковці дійшли висновку про те, що історія повинна відображати справжні події, висвітлюватися через факти та реальні свідчення, а головне – популяризуватися серед населення України.

     Результатом конференції стане видання колективної монографічної наукової праці учасників конференції.

     21 вересня студентам першого курсу спеціальності «Історія та археологія» було презентовано видання «Григорій Ґалаґан. Журнал (1836–1841)» – результат кількарічного археографічного проекту, що реалізується викладачами кафедри історії України Мариною Михайлівною Будзар і Євгеном Аркадійовичем Ковальовим з метою дослідження та публікації документів з фамільного архіву Ґалаґанів. Ця документальна збірка висвітлює не лише історію однієї родини, але історію України у часових межах XVIII–XIX ст. Видання є публікацією юнацького щоденника («журналу») Григорія Павловича Ґалаґана (1819–1888), одного з помітних діячів XIX ст. в суспільно-політичній та культурній сферах.

     М. М. Будзар ознайомила студентів з структурою і змістом видання, наголосивши на важливості публікації ego-документів – щоденників, мемуарів, листування. Презентація відбулася у межах лекції з дисципліни «Я – студент» з метою ознайомлення студентів-першокурсників з діяльністю кафедри й залучення їх у майбутньому до реалізації спільних з викладачами наукових проектів.

Скачати PDF книгу

Скачати презентацію

     20 травня 2020 року на Історико-філософському факультеті у рамках Фестивалю науки Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася IX Всеукраїнська наукова конференція «Київ і кияни у соціокультурному просторі України: історія міського повсякдення». Конференція проводилася в онлайн-форматі. У заході взяли участь провідні науковці Києва та інших міст України, до дискусії долучилися молоді викладачі, аспіранти, студенти старших курсів. У доповідях пленарного засідання «Люди й громада у міському просторі Києва: погляд крізь віки» та дискусійної панелі «Культурні практики киян: поступ модернізації та виклики часу» було розглянуто низку епізодів з історії повсякдення у Києві у хронологічних межах від початку XVIII до 2‑ї половини XX ст., актуалізовано недостатньо досліджені питання з цієї проблематики, тему повсякдення проаналізовано як через біографії окремих особистостей, так і через історію соціальних груп.

     19 травня 2020 року в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю «Київські філософські студії-2020». Співорганізаторами заходу стали Інститут філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України та ГО «Майстерня академічного релігієзнавства». У зв’язку з карантинними обмеженнями, і пленарне, і секційні засідання конференції пройшли в он-лайн форматі, на платформі Google Meet. Мета конференції подвійна: з одного боку ознайомитися з дослідженнями провідних українських та зарубіжних філософів, а з іншого – надати можливість студентам, магістрантам, аспірантам зробити свої перші кроки в гуманітаристиці.

     У роботі конференції взяли участь науковці Києва, Нью-Йорка, Стамбула, Оксфорда, Познані, Братислави, Нітри, Караганди, Львова, Одеси, Дніпра, Запоріжжя, Миколаєва, Вінниці, Ужгорода, Сум, Черкас, Івано-Франківська, Сєвєродонецька, Покровська тощо.

     З вітальними словами до учасників конференції виступили Олена Александрова, декан Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філософських наук. Пленарне засідання складалося з двох панелей – англомовної (спікер – Ярослав Пасько, доктор філософських наук, професор) та україномовної (спікер – Роман Додонов, доктор філософських наук, професор).

     На пленарному засіданні були репрезентовані всі напрямки конференцій: історії філософії (доповідь  «З філософського життя Києва ХІХ століття» Наталії Мозгової, доктора філософських наук, професора, завідувачки кафедри філософії факультету філософії та суспільствознавства Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова); релігієзнавства (доповіді "On Selfness (TheI”) The Key To The UniverseBülent Güzel, PhD, Yildiz Technical University, “Overcoming the Psychological Effects of Covid-19 and Curing Via Quranic Relief by Commentaries in RisaleNurAbdullah Akar, İstanbul Technical University (Turkey) та “Bhagavat Cosmography and Anti-De-Sitter Space: Rethinking the Puranic Universe in Light of Scientific AdvancementsMauricio Garrido, PhD, research associate of the Bhaktivedanta Institute for Higher Studies, New York, USA), філософії культури «Культура: понятійна генеалогія контекстів» Лариси Осадчої, кандидата філософських наук, доцента, доцента кафедри богослов’я імені отця Івана Луцького Університету Короля Данила (м. Івано-Франківськ), філософії освіти (доповідь «Релігійна освіта та професійна діяльність в Україні: законодавче і нормативне регулювання» Ірини Ломачинської, доктора філософських наук, професора, професора кафедри філософії Київського університету імені Бориса Грінченка), політичної науки (доповідь «Electoral performances of ethnic parties in Lithuania: a beginning of declineKiryl Kascian, PhD, visiting research fellow at the Institute of Political Sciences of the Slovak Academy of Sciences, Slovakia).

     Міжнародний рівень конференції забезпечували науковці з США, Великої Британії, Туреччини, Польщі, Словаччини, Грузії, Казахстану. Особливу зацікавленість викликали повідомлення “Cow Care In Hindu Animal Ethics: A Brief Overview” Kenneth Russell Valpey, PhD in religious science, research fellow of the Oxford Centre for Hindu Studies, University of Oxford (United Kingdom), “Tawafuq: A Miracle of the Qur’an Visible to the Eye” Ahmet Tevke, Master’s Degree, Executive Manager Hizmet Foundation, Sinan Pasha Madrassah, “Analytics Of Religious Processes And Nursi” Tahir Karaca, Family Education & Consulting master degree, sociologist, Lecturer in Sinan Pasha Madrassah (Turkey).

     Після пленарного засідання учасники конференції продовжили свою роботу по секціям. Про своє бажання виступити на 7 секційних засіданнях заявили 211 філософів, істориків, політологів, культурологів, релігієзнавців, теологів, у тому числі: 21 доктор наук, професор, 45 кандидати наук, доценти, 10 старших викладачів, наукових співробітників без ступеня, вчителів, 18 аспірантів, 9 магістрантів, 108 студентів бакалаврату. Вони представляють наукові школи Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Запорізького національного університету, Ужгородського національного університету, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, Сумського державного університету, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Одеського національного політехнічного університету, Національного університету «Запорізька політехніка», ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», Черкаського державного технологічного університету, Національного транспортного університету, Державного університету телекомунікацій, Національного університету кораблебудування імені адмірала С.О. Макарова, Львівського університету безпеки життєдіяльності, Університету Короля Данила (м. Івано-Франківськ), Національної академії державного управління при Президентові України, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Національної академії мистецтв України, Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського і, звичайно ж, Київського університету імені Бориса Грінченка.

     Дякуємо всім спікерам, модераторам, перекладачам, слухачам онлайн-конференції за активну участь та бажаємо творчої наснаги і нових наукових звершень!

     Програма конференції

     Матеріали конференції

     

Факультет у соціальних мережах