Події

     На четвертому поверсі відкрито дві виставки. Перша приурочена нашим студентам і випускникам, які захищали наші землі на Сході України. Велика Вам подяка і низький уклін за героїзм і відвагу.

     Друга виставка за назвою «Жива історія» - фото із заходів історичної реконструкції, яку готували та проводили Клуб історичної реконструкції «Спадщина» і студентський театр «Борисфен».

Дорогі Грінченківці, щиросердечно вітаємо Вас з професйним Святом - Днем працівників освіти! Бажаємо Вам надзвичайної енергії до втілення всіх професійних планів, натхнення та щирих посмішок наших вихованців! Нехай кожен день Вашої наполегливої роботи буде осяяний блиском зацікавлених очей учнів та студентів! Зичимо Вам міцного здоров'я та щастя!

72045680 2280855478872274 2526612385586741248 n

     Сьогодні делегація Київського університету імені Бориса Грінченка у складі декана Історико-філософського факультету професорки Олени Станіславівни Александрової та професора Віталія Миколайовича Андрєєва вітала колег з Університету імені Яна Длугоша в Ченстохова (Республіка Польща) із початком нового навчального року на урочистій церемонії "інавгурації". Вже через кілька днів 11 студентів Історико-філософського приєднаються до польських колег та розпочнуть навчання за програмою семестрової академічної мобільності в Університеті Яна Длугоша. Частина студентів нашого Університету, перебуваючи в Польщі, зможе реалізувати свої наукові дослідження в межах обраної дослідницької програми "Країни Центрально-Східної Європи".

     

 

30 вересня 2019 р. за сприяння професора кафедри історії України Анни Гедьо для істориків І курсу було проведено презентацію книги «Археологічна карта Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника», яку провів к.і.н. Сергій Тараненко, завідувач науково-дослідного сектору археології. Студенти дізналися, що видання містить інформацію про археологічні дослідження на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з 1914 по 2016 рр. На представленій карті зафіксовано 301 ділянку археологічних досліджень. Інформація по кожній з них подається окремо і включає відомості про автора та рік проведення, вид робіт, глибину і стратиграфію, виявлені об’єкти та знахідки, бібліографічне джерело. Матеріал розміщений за хронологічним принципом і доповнений іменним, предметним покажчиками місць археологічних досліджень.

photo5228832635604806482   photo5228832635604806483

photo5228911542743968651   photo5228832635604806484

 

 

26-27 вересня 2019 року відбулася ІV Всеукраїнська наукова конференція «Історія та історики в сучасному суспільстві: світовий досвід й українські реалії». Перший день конференція проходила в Київському університеті імені Бориса Грінченка (м. Київ), другий – в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя (м. Ніжин). Нашими співорганізаторами були: Інститут історії України НАН України та Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. На конференції обговорювалися питання: Публічна історія як ознака громадянського суспільства; нові соціальні ролі історії та істориків; історична наука та історична політика (політика пам’яті); проблема інструменталізації історії; місце історика в публічному просторі; історик та засоби масової інформації; стандарти професійної діяльності історика. Також було презентовано монографії: «Ми виїхали з Сокиринців …: подорожі родини Ґалаґанів» та «1918-й: два перевороти». У Ніжині працював Круглий стіл «Історичні джерела в академічній науці та університетській освіті: питання методики інтерпретації джерел». У форумі взяло участь близько п’ятдесяти науковців з усієї України.

25 вересня 2019 р. відбувся спільний освітньо-мистецький захід Державного архіву Київської області та Київського університет імені Бориса Грінченка, присвячений відзначенню 160-річчя від Дня народження корифея українського театру П.К.Саксаганського (1859-1940). У програмі заходу працівниками архіву було презентовано унікальні архівних документів про життя та діяльність П.К. Саксаганського. Допомагали вести інформаційну частину студенти ІФФ Яна Мартьянова і Роман Ткаченко. У мистецькій частині студенти та випускники Інституту мистецтва (Юлія Іщук, Валентин Корнійко, Володимир Соболь) показали І-шу дію опери М.Лисенка «Наталка Полтавка». Висловлюємо величезну подяку всім, хто взяв участь у підготовці та проведенні заходу і чекаємо на подальші спільні проекти.

 

       31 липня 2019 р. Міністерство науки і вищої освіти Польщі опублікувало новий перелік часописів, які пройшли його оцінювання («пунктування») (див.: http://www.bip.nauka.gov.pl/akty-prawne-mnisw/komunikat-ministra-nauki-i-szkolnictwa-wyzszego-z-dnia-31-lipca-2019-r-w-sprawie-wykazu-czasopism-naukowych-i-recenzowanych-materialow-z-konferencji-miedzynarodowych-wraz-z-przypisana-liczba-punktow.html). До числа «пунктованих» видань потрапив й український часопис «Схід», який отримав 20 пунктів (його порядковий номер у згадуваному переліку – 29032).

       Для «Сходу» входження до цього переліку – значний науковий та іміджевий здобуток, бо з цього моменту всі статті польських науковців, які будуть опубліковані в журналі, даватимуть їм 20 пунктів (вони зараховуватимуться в доробок тієї інституції, яку представляв дослідник на момент публікації статті). Також належиться додати, що статті, опубліковані в тих періодичних виданнях, які не потрапили до переліку Міністерства, будуть оцінені не вище ніж п’ятьма пунктами.

       З огляду на те, що «Схід» є науковим журналом за напрямом «історія» і «філософія», відповідні пункти для польських науковців нараховуватимуться тільки у тому випадку, якщо вони задекларували свою відповідну професійну приналежність. Публікуючи свої розвідки в журналі «Схід», польські науковці могли би здобути достатню для звітування кількість пунктів (кожен з них має протягом чотирьох років заявити за місцем своєї роботи чотири свої найбільш «пунктовані» (такі, що отримали найвищу кількість пунктів) статті або монографії). Важливим є те, що здобуті в такий спосіб дослідниками пункти впливатимуть на обсяги фінансування тієї інституції, в яких вони працюють.

       Отже, входження журналу «Схід» до престижного польського переліку наукових часописів, в якому фігурує лише кілька українських наукових журналів (серед них: «Грані», «Сумський історико-архівний журнал», «Kyiv-Mohyla Humanities Journal») стало черговим здобутком його менеджменту та дозволяє сподіватись на подальше зростання його рейтингових показників.

Ігор Срібняк

 

Факультет у соціальних мережах